За столом ніхто у нас не зайвий?

04.07.2006
За столом ніхто у нас не зайвий?

Лідер ПР продовжує пiаритися у «своїх» регiонах. (Фото УНІАН.)

      Є у творчій скарбниці нашого дотепного народу приказка, згідно з якою нелюбов однієї особи до іншої відображається в небажанні навіть природні потреби справляти в радіусі кілометра одне від одного. Простіше кажучи, «так його не люблю, що навіть с.... на одному полі не сяду». Але в політиці, як відомо, все не як у людей. І, скажімо, в сяючій білою плиткою парламентській вбиральні хтось із лідерів «синьо-білої» опозиції може спокійнісінько пристроїтися поруч котрогось із керманичів «помаранчевої» більшості, даючи журналістам чоловічої статі чудовий привід вихвалятися перед колегами-жінками ситуативним «дзюрчанням у такт» із, приміром, «дуетом» суто умовних Януковича і Єханурова. Натомість коли йдеться про можливість тим самим політикам сісти за один стіл, вони десять разів подумають, перш ніж погодитися. Здавалося б, таку добру ідею ініціював Президент і підхопили «коаліційні» парламентарії — сісти й розв'язати всі суперечки з опозицією за «круглим столом». Але не склалося. Чи то не підійшов асортимент «закусок», де замість бутербродів із чорною ікрою планувалося «поглинати» чергові нудні папери, чи то компанія комусь не сподобалася, але призначене вчора на 11-ту годину засідання «круглого столу» завершилося черговим «пшиком». Навіть більше — черговим, тепер уже розширеним ультиматумом, який за принципом «найкращий захист — це напад» висунула провладній коаліції опозиційна меншість.

      А починалося все нібито непогано. Перед початком «столування» «нашоукраїнець» Роман Зварич у розмові з журналістами висловив майже переконання в тому, що за півтори години робота Верховної Ради буде розблокована, тобто «Нашій Україні», БЮТ і соціалістам вдасться досягти компромісу з Партією регіонів і КПУ. А надалі, за словами Зварича, було б добре, щоб такий успішний «круглий стіл» «працював у більш-менш постійному режимі — аби при виникненні у сесійній залі конфліктних ситуацій та суперечностей» можна було за нього сісти й розв'язати всі проблеми. «Ми готові до діалогу, готові слухати і чути. Якщо наші колеги теж готові до цього, ми зможемо знайти спільний знаменник. Але будь-які ультимативні форми спілкування — це тупик», — заодно попередив опонентів Роман Михайлович.  І висловив сподівання, що вже наступного дня, тобто сьогодні, коаліція зможе проголосувати за спікера — як і належить за регламентом ВР, у таємному режимі, хоча це й «нечесно, адже народ не бачитиме, хто взяв на себе відповідальність».

      Також «нашоукраїнці» включно з вищезгаданим Зваричем розповідали, що ще напередодні проводили консультації з «регіоналами», які продовжують сумлінно блокувати президію й систему «Рада» у сесійній залі, і в ході цих консультацій узгодили і регламент роботи «круглого столу», і навіть проект підсумкової резолюції, який планувалося підписати. За даними «Української правди», у цій резолюції (звісно, під час обговорення її текст міг змінюватися) сказано, що коаліція та опозиція беруть на себе зобов'язання «не використовувати мову ультиматуму у своїх взаємовідносинах та відмовитися від блокування пленарних засідань Верховної Ради», а в разі непорозумінь знову всістися за «круглий стіл». Також у документі був пункт про те, що «коаліція та опозиція мають дотримуватися демократичної процедури й діяти відповідного до Конституції і регламенту ВР при обранні керівних органів парламенту, а також призначенні Прем'єра і членів уряду», а іншим пунктом передбачалося створити робочу групу з представників як більшості, так і меншості — «для вироблення спільної позиції щодо забезпечення прав політичних сил та депутатів у представницьких органах влади Верховної Ради».

      До слова, Віктора Ющенка, який це «примирливе» засідання ініціював, за столом не чекали — як повідомила його прес-служба, Президент планував узяти участь уже в другому раунді «круглого» засідання, тоді як на вчора був призначений тільки перший. Не виключено, що саме це спонукало лідера Партії регіонів Віктора Януковича (який, судячи з його постійних виступів на телебаченні з різноманітними привітаннями «а ля Президент», досі не може звикнути до думки про свій програш на президентських виборах-2004 і мислить себе главою держави) цього разу на «круглий стіл» не прийти. (Потім високопоставлений «регіонал» Василь Джарти цю версію підтвердив — мовляв, Янукович вирішив не йти на засідання саме після того, як дізнався, що там не буде Президента). У результаті розчаровані «коаліціонери» були змушені перенести «примирення» на потім, хоча й не втрачали надії ще вчора до вечора таки вмовити Віктора світ Федоровича вшанувати своєю присутністю їхню компанію. Так принаймні запевняв представників ЗМІ БЮТівець Микола Томенко, тоді як у соратників Януковича була інша думка з цього приводу: вони наполягали на тому, що присутність їхнього лідера на першому раунді переговорів не обов'язкова. Тим паче що замість нього «біло-сині» делегували на переговори Раїсу Богатирьову, Євгена Кушнарьова, Олену Лукаш і Тараса Чорновола. До того ж, як зазначила в інтерв'ю «Українській правді» одна з лідерок ПР Раїса Богатирьова, «регіонали» вважають, що «круглий стіл» має бути загальнонаціональним і стосуватися того, як об'єднати Україну, тож на нього мають бути запрошені не тільки фракції парламенту, а й інші партії та громадські організації».

      Окрім того, «синьо-білі» опозиціонери ну дуже ображені на несправедливий розподіл парламентських комітетів, який планує здійснити «більшовицька» коаліція, і скаржаться, що таке неподобство, за якого всі комітети очолюють тільки представники партій влади, можливе лише «у країнах Центральної Африки часів постколоніальної розрухи», адже в усіх демократичних державах опозицію шанують і надають їй реальну, а не позірну можливість контролювати владу.

      Зрештою, завершилося все тим, що Партія регіонів висунула провладній більшості новий — значно більш розширений, ніж раніше, ультиматум. Як повідомив пресі представник Блоку Тимошенко Олександр Турчинов, це нове «опозиційне попередження» складається вже не з п'яти, а з дванадцяти пунктів, і в ньому, зокрема, міститься вимога надати парламентській меншості посаду першого віце-спікера ВР та крісла у виконавчій владі, а Конституційний Суд обирати з тих осіб, яких запропонує фракція ПР, що, на думку Турчинова, «є взагалі нонсенсом» і «не просто нахабством, а викликом усьому українському суспільству».

      А поки «регіонали» продовжують позмінно жити в сесійній залі ВР, відлякуючи «більшовиків» благовонням непопраних шкарпеток (якщо, звісно, звинувачення в стійкому амбре «донецького духу» — не чергові підступи «помаранчевих», які картинно затикають носи при згадці про залу лише для того, щоб «насолити» опонентам), «нашоукраїнці» радять їм чітко визначитися зі своїми вимогами до коаліції. Бо з цим, мовляв, у ПР проблеми — за словами Романа Безсмертного, «позиція у них постійно змінюється». «Єдиним інструментом розв'язання ситуації є діалог. Уже всім стало очевидно, що ультиматуми і все інше — це дурниці, — цитує Безсмертного УНІАН. — Якщо не хочуть діяти за Конституцією України і за регламентом, то скажу на їхньому жаргоні: нехай визначаться зі своїми «хотєлками».

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>