Лукашенко та Путiн: хто сказав, що «Союз непорушний»? (Фото РЕЙТЕР.)
На питання, що ж буде з цінами на газ для Білорусі з початку наступного року, не може відповісти жоден чиновник. Обстановку таємності, в якій ведуться переговори за умовами контролю Росією білоруської системи транзитних трубопроводів «Бєлтрансгазу», порушує лише російська газета «Коммерсант». Навіть працівники «Бєлтрансгазу» визнають, що чекають підсумків переговорів свого керівництва з «Газпромом». Дуже ймовірно, що ціна на газ на 2007 рік буде визначена ближче до зими (деякі експерти називають грудень 2006 року). Вочевидь, доти триватимуть непрості переговори і політичний торг не тільки і не стільки між «Газпромом» і «Белтрансгазом», скільки між лідерами обох держав.
Нагадаємо, що газова епопея почалася 30 березня, коли , ледь поздоровивши «бацьку» з черговим переобранням на вищу державну посаду , Москва відразу піднесла йому «подарунок»: голова «Газпрому» Олексій Міллер попередив про підвищення цін на газ для Білорусі «до рівня середньоєвропейських». Середня ціна газу для Європи становить 235 доларів за тисячу кубометрів, тоді як Білорусь купує його по 46 доларів.
Керівники «Газпрому» не раз заявляли, що ціна для Білорусі з 2007 року повинна бути, як мінімум, утричі вища за нинішні 46 доларів. Президент Лукашенко каже, що оптимальним буде підвищення ціни до 52 доларів. Утім це лукавство — білоруські експерти говорять, що ціна в 100 доларів за тисячу кубів для білоруської економіки може виявитися прийнятною.
Підвищення цін на газ для Білорусі було неминучим за будь-якого розкладу політичних сил у Мінську. Адже ще торік , підписуючи контракт на постачання газу для Білорусі, представники російської компанії недвозначно заявили про бажання одержати право власності на «трубу». Тим часом різниця між бажаннями «Газпрому» і чеканнями «Бєлтрансгазу» величезна. Виконання вимоги російської сторони — допуску російських енергетиків до газорозподільчих станцій Білорусі — Мінськ прагне будь-що уникнути. Так, наприкінці квітня білоруська сторона висунула низку альтернативних проектів. Наприклад, перший віце-прем'єр Володимир Семашко запропонував обміняти 50 відсотків акцій «Бєлтрансгазу» на активи «Газпрому». Білорусь також пропонує проекти за участі своїх компаній у розборцi російських нафтових родовищах. Але, схоже, вирішити проблему цін на газ це не допоможе. Заступник голови правління компанії Олександр Рязанов заявив недавно, що дотувати білоруську економіку «Газпром» не збирається.
Як це не сумно для пересічного білоруса, але так зване «білоруське економічне диво» зі стабільними зарплатами, пристойними пенсіями й іншими атрибутами процвітання багато в чому базується на різниці між вхідними і вихідними цінами на нафту і газ. За словами інформованих джерел у «Бєлтрансгазi», якi не побажали афішувати свої імена і посади, «те, що входить до нас за ціною 46 доларів і потім виходить по 200, у Росію не повертається». Понад те — за їхніми словами, траплялися випадки, коли Білорусь мала більше впливу на вихідні з її території ціни на «блакитне паливо», ніж реальний власник газу. Приміром, горезвісне відключення російського газу в сильні морози взимку 2004 року, згадують бiлоруськi газовики, нібито стало реакцією на дзвоник із Німеччини, представники якої дивувалися раптовому підвищенню ціни газу, що надходить через білоруську систему. «Білоруській владі терміново знадобилися гроші, і вона знайшла свій вихід. Росію обурило те, що в неї про це не запитали», — пояснюють джерела в «Бєлтрансгазі».
Чим обернеться стрибок цін на газ для кожного жителя країни, зараз залежить не тільки від кінцевої, узгодженої сторонами ціни, а й від принципової позиції влади щодо того, як ставитися до свого народу. За травень 2006 року мешканець квартири, де встановлено лічильник, платив близько 90 доларів у перерахунку на тисячу кубометрів газу. Рівно рік тому — приблизно 70 доларів. Плюс оплата таких комунальних радостей, як підігрів води й опалення. Книжечку з оплати стає цікаво читати, адже довідуєшся, скажiмо, що в квітні 2006 року ти витратив 5 доларів на опалення і 6 — на підігрів води, а в березні тебе опалювали за 10 баксiв, зате гріли воду в кранах усього за 2,5 долара. Іншими словами, у теплий час року, коли опалення відключають (а ще на 2 тижні мінімум — гарячу воду), відразу скачуть угору тарифи на тепло. Але ж ТЕЦ також використовують в основному газ, не мазут!
Отже, до неповних 90 доларів за газ можна сміливо додавати ще 11—12 доларів — виходить «сотка» за тисячу кубів. Не набагато дешевше газ обходиться селянину. Якщо сільський будинок газифікований, то його житель купував газ рік тому по 150 тисяч карбованців (майже 70 доларів), а в травні цього року — вже приблизно по 200 тисяч (майже 100 доларів) у перерахуванні на тисячу кубометрів.
Як ми щойно переконалися, і в місті, і в сільській місцевості білорусові газ обходиться вдвічі дорожче, ніж державі, яка закуповує його в Росії по ціні, якщо хто забув, 46 доларів. Таким чином, підтверджуються слова фахівців. Так, згідно з оцінкою експерта дослідницького центру мінського Інституту приватизації і менеджменту Олександра Чубрика, для економіки Білорусі цілком прийнятний рівень у 100 доларів за тисячу кубометрів: саме за такою ціною споживає газ населення (за словами фахівця, і підприємства країни також). Отже, за такого рівня цін держава просто позбавиться додаткових доходів від спекуляції всередині країни. Якщо, звичайно, переборе спокусу й надалі наживатися за рахунок своїх громадян. Однак проблема підвищення ціни на газ — комплексна, вона торкнеться всіх галузей господарського життя.
За статистикою, частка газу в паливно-енергетичному балансі Білорусі — близько 70%. При цьому витрати на всі види енергії і паливо — 10 —11% від загальних витрат. А що буде, якщо «Газпром» підніме свої ціни до 100 доларів, тобто більш ніж удвічі, а то й до 200, як грозиться? Чи це насправді так критично загрозливо для білоруської економіки?
Білоруський економіст Валерій Дашкевич вважає , що при ціні на рівні 100 доларів виробничі витрати на паливо й енергію зростуть на 10—12%, а питома вага витрат на газ — до 18 — 20%. При цьому зростуть і всі ціни. Може статися всього один, разовий, стрибок на 6 — 8%, але якщо приплюсувати сюди прогнозований відсоток інфляції, за 2007 рік ціни можуть підвищитися на 15 —17%, попереджає пан Дашкевич.
«Більшості підприємств доведеться заради збереження рентабельності піти на підвищення експортної ціни на свою продукцію і навіть ціни для внутрішнього ринку, що деякою мірою вплине на їхню конкурентоздатність, — пише Валерій Дашкевич у своїй статті «Верхівка айсберга» у незалежній «Білоруській газеті». — Наслідком цього може стати уповільнення економічного росту до 2—4 % у 2007 році».
Зниження рентабельності при ціні на газ у 100 доларів деякі економісти називають сьогодні неминучим . Наприклад, Валерій Дашкевич вважає, що ймовірний у цьому випадку відсоток збиткових підприємств складе від 40 до 50. При цьому доходи населення знизяться як мінімум на 3—5% на рік.
Підвищення ціни до 145 доларів за тисячу кубометрів економісти називають малоймовірним , а до 200 — ледве не фантастикою, однак обидва ці варіанти також проробляються. Так, у першому випадку ріст ВВП може наблизитися до нуля, а якщо втрутяться інші фактори — впасти на 1—3%. Зростання інфляції до 22%, питома вага збиткових підприємств у промисловості до 75%, зниження реальних доходів населення до 5—7% на рік, у тому числі через подорожчання комунальних послуг, зростання безробіття на 5—7% — усе це, на думку Валерія Дашкевича, очікує країну при ціні на газ у 145 доларів, але в цілому дозволить економіці залишатися під твердим державним регулюванням при проведенні деяких реформ.
При 200 доларах за тисячу кубів уже через 2—3 місяці прогнозується глибока економічна криза, яку зможуть виправити тільки радикальні реформи в економіці.
Уже зараз почалися проблеми на одному з підприємств, що вважається флагманом білоруської економіки, — виробничому об'єднанні «Бєларуськалій», що у Солегорську. Донедавна калійна галузь була для держбюджету однією з найбільш «валютодайних» і оцінювалася за прибутковістю на рівні з нафтопереробкою. І от вiд 13 червня солегорське об'єднання спинилося, причому всі чотири копальні. Виявилося, навіть без підвищення паливних витрат підприємству-гігантові стало нікуди подіти свою сіль: посередники iз ЗАТ «Бєларусская калійная кампанія» вирішили на 40 доларів підняти ціну і тепер не можуть домовитися з основним споживачем — Китаєм. У 2005 році «Бєларуськалій» поставив рекорд із прибутків, заробивши на імпорті калійних добрив мільярд доларів. Питання, чи повторить об'єднання свій рекорд ще, видається риторичним. Можливо, контракт із Китаєм буде підписаний тільки в липні, однак які в ньому будуть обсяги і ціни, сказати складно. Не виключено, що за час торгів Китай узагалі змінить свої пріоритети щодо експортерів. На місце пріоритетного партнера претендує Канада, з якою Китай уже має домовленість про збільшення постачань.
Ініціатива у створенні «Бєларусской калійной кампанії», нагадаю, належала президентові Лукашенку.
Натягнуті відносини в енергетичній сфері вже починають впливати на торговельні відносини між державами. З 16 червня на білорусько-російському кордоні з'явилися митні пости.
Історія започаткована була на початку червня, коли білоруські митники затримали в прикордонному пункті під Ошмянами 54 російські фури з алкоголем і сигаретами, що йшли територією Білорусі транзитом у Калінінград. За порушення декретів Олександра Лукашенка, які раніше ніколи не застосовувалися, в росіян ледве не конфіскували товар. Тепер з'ясувалося, фури мають право проходити союзною територією тільки під конвоєм співробітників відділу охорони білоруського МВС. Чим більше машин у колоні, тим численнiший конвой, і за кожного охоронця потрібно заплатити. Тепер транспортування вантажів через Білорусь обходитиметься російським підприємствам-перевізникам у середньому на 500 доларів із фури дорожче. Розцінки на послуги — 1 долар за 1 км.
Як розповів представник консульства Білорусі в Калiнiнградi Володимир Заламай, вимога конвоювати російські підакцизні вантажі діє вже другий рік. Цікава не сама по собі ця вимога , а те, що саме зараз її почали застосовувати повною мірою. Розпорядження Лукашенка, що регламентують пересування територією країни вантажів сигарет і алкоголю без білоруських акцизних марок, датуються ще груднем 2002 року і вереснем 2005-го. При цьому дотепер не затверджений нормативний документ, що регулює порядок сплати митних платежів, банківськi гарантії яких i вимагає «декрет» Лукашенка.
Росія може відповісти Білорусі тим же — приміром , припиненням закупівлі білоруських вантажівок і тракторів для держпотреб. Не будучи порушенням яких-небудь домовленостей, цей захід може стати ударом для економіки Білорусі. Зі свого боку, Білорусь може підвищити ставки на залізничні і повітряні перевезення й орендну плату за російські військові об'єкти, що знаходяться на її території. Росія може ще більше обмежити імпорт білоруських товарів... Уже зараз вживаються заходи для боротьби з порушеннями порядку ввезення в країну білоруського цукру. Відповідний документ підписав днями перший заступник керівника Федеральної митної служби Росії Володимир Шамахов.
У Білорусі чотири цукрових заводи, які, згідно з офіційними даними, за рік виробили 864 тисячі тонн цукру . Експорт у Росію — основне джерело їхніх доходів. Хоча Москва ще в лютому заборонила вільне ввезення цукру із закордонної сировини, Мінськ, на думку росіян, дотепер ігнорував цю заборону. У березні російська митниця затримала 30 вагонів білоруського цукру, який нібито виготовили з тростини, і врегулювати конфлікт змогло тільки пряме звернення прем'єр-міністра Сергія Сидорського до свого російського колеги Михайла Фрадкова.
20 червня стало відомо про ініціативу державного концерну «Бєлнєфтєхім» підвищити тарифи на транзит нафти по території Бiлорусі в півтора раза. Основним аргументом на користь цього підприємство «Гомєльтранснєфть «Дружба» (80 відсотків транзиту нафти через РБ) висуває те, що тарифи не мінялися з 1996 року, хоча значно виросли ціни на енергоносії. У січні нинiшнього року ця пропозиція не пройшла — була відправлена на доопрацювання в Мінекономіки. Повірити в запевняння керівництва нафтового відомства, що це зовсім не відповідь Росії за газ та «інші цукри», складно. Узагалі, всю економіку вже почали огортати густi газові хмари. Скоро гроза?
20 червня заступник голови правління «Газпрому» Олександр Рязанов у Москві заявив, що компанія готова придбати в рахунок оплати за газ білоруські нафтохімічні активи, зокрема Мозирський завод. (Водночас він учергове підтвердив намір «Газпрому» поставляти Білорусі газ за ціною 200 доларів за тисячу кубометрів). Буквально за два дні інформагенції поширили слова голови концерну ВАТ «Мозирський нєфтєпєрєрабативающiй завод» Олександра Боровського: «Ми не одержували ніяких офіційних пропозицій від російської компанії стосовно придбання частки в «МНПЗ».
Чи вигідно Росії добивати економіку якого-не-якого, але єдиного союзника, а якщо так, то з якою метою? Для багатьох білоруських аналітиків це лишається питанням: чому зараз більше сприяють дії Кремля — наступу на білоруський суверенітет чи його зміцненню?
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
