Чи буде поховане «таращанське тіло»?

      Cхоже, що після шести років поневірянь по моргах тіло загиблого журналіста Георгія Гонгадзе таки буде віддано землі, відповідно до прадавніх звичаїв поховання, а відтак, душа невинно убієнного, нарешті заспокоїться. Адже вперше за весь цей час Генпрокуратура таки дала згоду видати тіло Гії його матері для поховання. Втім останки вбитого «перевертнями у погонах» журналіста, мабуть, таки не скоро будуть поховані. Адже Леся Гонгадзе продовжує не вірити в те, що ці рештки тіла належать саме її синові.

      Про неочікуване рішення Різницької стало відомо «Українській правді» від поінформованих джерел. Згодом цю інформацію підтвердила i вдова Георгія — Мирослава Гонгадзе. За її даними, прокуратура дала згоду на видачу тіла у відповідь на запит уповноваженої ВР із прав людини Ніни Карпачової, до якої усно звернулася мати журналіста. Відтак пані Мирослава планує прибути в Україну вже на початку липня, при цьому вдова сподівається, що якщо її свекруха, пані Леся, погодиться на поховання, воно відбудеться невдовзі, після визначення часу з усіма родичами загиблого журналіста.

      «До сьогодні лише мати мала сумніви щодо приналежності тіла, яке зберігається у київському морзі, Георгію. Тому я вважала, що з моральної точки зору вона мала б зняти для себе будь-які сумніви щодо приналежності тіла», — каже Мирослава Гонгадзе. Та з'ясувалося, що Леся Гонгадзе затято притримується свого — це «таращанське тіло» належить не її Георгію, тож ховати чужого вона не збирається i крапка. А щодо Генпрокуратури, то на переконання пані Лесі, ГПУ хоче лише позбутися тіла, щоб зняти із себе відповідальність за затягування справи.

      «Мене фактично змушують їхати в Таращу, брати там папір, у якому, переконана, не будуть позначені ні причина смерті, ні час і місце смерті. Потім мені з цим папером треба буде йти в РАГС Шевченківського району Києва, щоб одержати там свідчення про смерть. А потім іти в морг, де мені повинні видати труну з останками, підкреслюю, чужої людини... Повторюся — я не збираюся влаштовувати похорон чужих останків. Але якби я була впевнена, що це мій Гія, то я б поховала його у Львові, — зазначила Леся Гонгадзе в учорашньому інтерв'ю «Газеті по-київськи». — Зрозумійте, я мати, і знаю свого сина від голови до п'ят. За місяць до його зникнення я сама розробляла йому стопу, у нього була дуже специфічна нога, а знайдена від неї сильно відрізняється».

      А тим часом в Апеляційному суді Києва продовжується слухання справи за обвинуваченням виконавців убивства Георгія Гонгадзе, але й учора, під час чергового засідання, суттєвих змін у процесі з резонансної справи не відбулося.