Згідно з офіційними повідомленнями, 21-22 червня з візитом у Словацьку Республіку виїжджала делегація СБУ на чолі з її головою генерал-полковником І. Дріжчаним. Формальним приводом для візиту було підписання міжвідомчої угоди про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом. Здавалося б, потрібна і своєчасна подія в рамках міжнародної кооперації спецслужб, однак деякі обставини привертають особливу увагу.
Як тільки сходив останній сніг на закарпатських полонинах, прикордонниками сусідньої Словаччини було перехоплено і затримано кілька груп нелегальних мігрантів (більше 600 осіб), що переходили кордон із території України. Після допиту затриманих було з'ясовано, що йдеться про викриття організованого каналу переправлення мігрантів у Європу, який, судячи з усього, діє вже декілька років. Деякі ознаки вказували на його «кришування» представниками українських правоохоронних органів. Відповідно до процедури, затриманих було передано українській стороні, і тут розпочалося найцікавіше...
Органами дізнання Держприкордонслужби за фактами незаконного перетину державного кордону було порушено аж чотири кримінальні справи. При цьому їх фігурантами виявилися співробітники... ні, не МВС (як ви могли б ймовірно, але безпідставно подумати), а СБУ. Саме вони «кришували» групи нелегалів, супроводжували «біженців» до кордону, а у випадку необхідності могли втрутитися, якщо б «караваном» поцікавилися міліціонери і т. ін. (Варто додати, що кримінальні справи були передані для подальшого розслідування до Служби безпеки, де й були успішно «втоплені». Крайньою, як годиться, виявилася «невістка» - прикордонники, які нiби непрофесійно задокументували злочин).
На даний час обставини справи ще не набули широкого розголосу в Україні, лише серед співробітників задіяних і «зачеплених» відомств. Саме це вже свідчить, хоча й опосередковано, про створення штучної атмосфери інформаційного вакууму (в чому, природна річ, найбільше зацікавлене керівництво СБУ, честь мундиру все-таки). Треба віддати належне, прикордонники не піддалися на тиск і продовжують розплутувати злочинний клубок, який, за деякими відомостями, привів до столиці, на Володимирську, 33, до одного із заступників голови спецслужби.
Крім того, слідчими встановлено, що разом з есбеушниками причетні до «обслуговування» каналу нелегальної міграції і члени найвідомішого місцевого кримінального угруповання під керівництвом В. Паульо (Чалого), М. Ланя (Блюка), О. Іщенка (Кіфля), А. Каменця, які відзначилися активною участю в мукачівських подіях 2003 року і яких пов'язували з керівництвом однієї партії-аутсайдера парламентських виборів, що на той час господарювала в краї. Ось і виїхав терміново до Словаччини керівник СБУ І. Дріжчаний, щоб поряд із «важливими державними справами» спробувати «погасити» полум'я нового, вже звичного корупційного скандалу (на цей раз міжнародного), у якому вкотре заплямувала себе Служба.