Доля Долинської

      Долю Долинської нарешті майже вирішено: спеціальна комісія Фонду держмайна, детально розглянувши всі запропоновані потенційними інвесторами варіанти добудови Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОРу), визначила, що найбільш прийнятними для України є пропозиції ЗАТ «Металоінвест» (Росія) і ТОВ «Смарт-груп» (Україна). Отже, монстр-довгобуд, у який на початку будівництва було вкладено 1,65 мільярда доларів і який у стані 66-відсоткової готовності вже понад два десятиріччя височіє в містечку Долинська на Кіровоградщині в «замороженому» стані, незабаром стане тим, чим мав би бути вже давно: успішним підприємством, котре забезпечуватиме роботою тисячі мешканців свого міста-супутника і забезпечуватиме чималі надходження в бюджет України.

      Як уже розповідала «УМ», на добудову КГЗКОРу, окрім консорцiуму у складі «Металоінвесту» і «Смарт-груп», претендувала ще й добре відома в Україні після придбання «Криворіжсталі» компанія «Міттал стіл», яка належить індусові Лакшмі Мітталу. До слова, новий власник досі не виконує зобов'язання, взяті на себе при купівлі «Криворіжсталі» - як щодо модернізації підприємства, так і щодо трудового колективу. Недарма голова Фонду держмайна Валентина Семенюк навіть змушена була заявити, що звернеться до Третейського суду, аби примусити «Міттал стіл» виконувати свої офіційні «обіцянки». Однак перспектива втратити «Криворіжсталь» індійського підприємця, схоже, не надто турбує, оскільки замість підвищити зарплату робітникам своєї власності пан Міттал вирішив «підтягти» власні статки, піднявши ціни на продукцію «Криворіжсталі», що викликало неабиякий шок в учасників ринку.

      Словом, довіра до «індусів» в України пiдупала. Та навіть якби вона й була, варіант Міттала щодо приватизації КГЗКОРу складно назвати прийнятним, тим паче при наявності значно вигідніших пропозицій. Претендуючи на Криворізький  гірничозбагачувальний комбінат окислених руд, «мітталівці» хотіли створити спільне підприємство, в якому Україні належало б 40 відсотків, а за свій пай розплатитися 360 мільйонами доларів і викупленою в Румунії часткою недобудованого КГЗКОРу (нагадаємо, Румунія була партнером СРСР iз започаткування будівництва комбінату в 1985 році).

      Розглянувши пропозиції «індусів» і тандему їхніх конкурентів, створена 7 червня на виконання розпорядження Кабінету Міністрів комісія на чолі із заступником голови ФДМУ Дмитром Парфененком, до якої увійшли представники Мінпромполітики, МЗС, Мінфіну, Мін'юсту, секретаріату Кабміну, ФДМУ, Державної геологічної служби, Мінохорони навколишнього природного середовища та Держдепартаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (а такий представницький склад забезпечив всебiчний i професiйний розгляд питання), визначила: для України, безперечно, є вигіднішим варіант завершення будівництва КГЗКОРу, запропонований  ЗАТ «Металоінвест» і ТОВ «Смарт-груп». При цьому комісія виходила з таких умов: переможець конкурсу має дотриматися умов забезпечення завершення будівництва КГЗКОРу і запропонувати найбільш ефективне використання майнового комплексу комбінату, внаслідок чого будуть скорочені видатки Державного бюджету на утримання об'єктів підприємства й розв'язані проблеми соціально-економічних питань міста Долинська; на визначення інвестора також впливала необхідність проведення розрахунку з країнами-учасницями будівництва КГЗКОРу, забезпечення державного контролю за всіма стадіями реалізації інвестиційного проекту, а також недопущення погіршення умов діяльності вітчизняних підприємств гірничо-металургійного комплексу на зовнішніх ринках, втрати традиційних ринків збуту залізорудної сировини і балансового забезпечення вітчизняних металургійних підприємств залізорудною сировиною в повному обсязі.

      Лідерство за всіма вищезазначеними пунктами спільної пропозиції підконтрольної російському бізнесмену Алішеру Усманову компанії «Металоінвест» і ТОВ «Смарт-груп» відомого підприємця Вадима Новинського було видно неозброєним оком (про недоліки варіанта з «Міттал стіл» «Україна молода» вже писала).

      Зокрема, інвестиційні пропозиції російсько-українського тандему передбачають, що виробництво на КГЗКОРі буде запущене на вітчизняній сировині, а прибуток, отриманий з продажу вироблених окатишів, буде реінвестований у добудову КГЗКОРу, зокрема, дробильно-збагачувального комплексу. При цьому за Україною буде збережений контроль над реалізацією проекту, а державна частка у спільному підприємстві становитиме бiльше 50% (тобто саме Українській державі належатиме контрольний пакет). При цьому передбачається, що  комбінат випускатиме 13,48  млн. тонн окатишів на рік. Саме продукцією, тобто безкоштовними поставками окатишів передбачається компенсувати кошти, вкладені в будівництво комбінату країнами-співзасновницями.

      Це одне з найважливіших і найпринциповіших питань, адже українські та російські інвестори пропонують зафіксувати зобов'язання за окатишами до 14,5 млн. тонн протягом 10 років з урахуванням фактично таки вкладених країнами-учасниками коштів у ринкових умовах. Тоді як, за словами члена урядової комісії, концепція добудови КГЗКОРу, яку запропонувала компанія «Міттал стіл», передбачає сумарний обсяг зобов'язань з поставок окатишів на рівні 58,2 млн. тонн, що значно перевищує раніше зроблену оцінку державних структур. Крім того, тут не передбачено проведення переговорів із реструктуризації (зменшення) боргу України. Загалом ця пропозиція могла б збільшити сумарний борг нашої держави на мільярди доларів. Такі кабальні умови завдали б відчутного удару по українській економіці.

      По завершенні другого етапу проекту потужності цеху з виробництва окатишів будуть переведені на виробництво із власного концентрату (вартість цього етапу і строки його реалізації визначать галузеві експертні та науково-дослідницькі і проектні організації). Загалом, як передбачається, для завершення будівництва і введення КГЗКОРу в експлуатацію у проект буде інвестовано близько 804 мільйонів доларів.

      Як зазначається у відповідному повідомленні на сайті Фонду держмайна України, під час практичної реалізації створення спільного підприємства та в ході подальшого визначення умов взаємодії між Україною й інвесторами щодо завершення будівництва та введення в експлуатацію Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд мають бути вирішені питання, пов'язані з етапами добудови об'єктів підприємства, розмірами фінансування та умовами його залучення для введення в експлуатацію КГЗКОРу і сировинної бази комбінату.

      Враховуючи серйозне опрацювання пропозицій і соціальну напругу, яка складається навколо КГЗКОРу, зараз на порядок денний виходить основне питання - якнайшвидше розв'язання цієї проблеми на урядовому рівні.

Віра ЧОРНА.