Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Якщо театр починається з вішалки, то театральна кар'єра - з гучного піару. Приблизно такого, який нещодавно створили студенти театрального університету імені Карпенка-Карого. Будучи ще «зеленими» третьокурсниками, які лише спинаються на ноги і так по-дитячому мружаться у променях софітів, вони вже встигли власноруч прорубати вікно у театральний світ. Протягом двох тижнів на Філіппінах вони презентували українську театральну школу в рамках «Всесвітнього фестивалю драматичних шкіл».
За цей час учасники фестивалю - а компанію нашим студентам складали їхні колеги з Австрії, Бельгії, США, Непалу, Судану, Вірменії, Австралії, ПАР та інших країн - показали понад сто вистав і майстер-класів. Також делегація з України взяла участь у Міжнародній конференції ректорів, конференції Міжнародного інституту театру ЮНЕСКО, фестивалі «Театр для всіх» - словом, провели час плідно і цікаво.
«Був у нас прийом у Президента Філіппін, - розповідає ректор Олексій Безгін на прес-конференції. - Ми мали також «невеличке» турне по Філіппінах - побували в 11 провінціях країни, і там нас також приймали мери міст». Під час цієї поїздки українці показували не лише свої вистави «Тартюф» та «Урок», а й уривки з навчальних тренінгів, сценічні бої, навіть возили два фільми про університет, на які філіппінці збиралися задовго до початку сеансу. Студент Олег Терновий без зайвої скромності розповів, що почувалися вони на Філіппінах як справжні зірки Голлівуду, були зафіксовані випадки персоніфікованого порівняння: хтось нагадував філіппінцям Тома Круза, а хтось - і Мерилін Монро. Хоча Олег і не виключає, що такий фурор став наслідком зовнішніх особливостей українців - серед маленьких та смуглявих аборигенів вони справді виглядали помітно.
«Ми майже весь час були на сцені або за лаштунками, - каже третьокурсниця Катерина Савєнкова. - І спостерігали за виступами не з глядацької зали, а бачили все «з середини»». Студенти кажуть, що й у контексті такого представництва наша театральна школа виглядала досить пристойно.
З усього, ця поїздка матиме продовження: наступного року Олексій Безгін планує організувати фестиваль театральних шкіл у Києві. «Думав спочатку, що статус його буде міжнародним, - ділиться своїми планами Олексій Ігоревич. - Але тепер бачу, що є сенс говорити про світовий масштаб. До мене на форумі підходили керівники шкіл із країн усіх континентів і висловлювали бажання приїхати на наш фестиваль». Та й для самого університету імені Карпенка-Карого, схоже, настають гарячі деньки: ВНЗ має запрошення на Каннський фестиваль та театральний фестиваль у Вісбадені. Збираються їхати. Якщо буде на те фінансова згода спонсорів.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>