У Словаччині СМЕРкається

      Сьогодні у Словаччині відбуваються парламентські вибори. Ті з 4,2 млн. словаків, хто має право голосу, повинні обрати 150 депутатів Народної ради - парламенту. Вибори проводяться за партійними списками. Незаперечним лідером виборчих перегонів є партія «Смер-соціальна демократія» («Смер-СД»). «Напрямок», бо так перекладається словацьке слово «смер», очолює найпопулярніший на цей час політик країни Роберт Фіцо. Партія була заснована в грудні 1999 року, а через п'ять років об'єдналася з Партією демократичної лівиці, Соціал-демократичною партією Словаччини та партією «Соціал-демократична альтернатива» і нове політичне утворення отримало теперішню назву «Смер-СД». Ймовірні переможці виборів є найзапеклішими критиками чинного правоцентристського уряду на чолі з прем'єр-міністром Мікулашем Дзуріндою, головним чином за негативні наслідки його радикальних економічних реформ. «Смер» обіцяє виборцям, що в разі перемоги і створення лівоцентристської коаліції частково припинить ці вільноринкові реформи, зменшить податки для найбідніших та, навпаки, підвищить їх для банків та ринкових монополістів. Такі популістські обіцянки впали на вдячний грунт. Упродовж усієї виборчої кампанії рейтинг «Смер-СД» перебував на рівні 30 відсотків.

      Позавчора словацька інформагенція ТАСР подала результати останнього перед виборами опитування виборців, що його провела провідна словацька соціологічна служба «Дічіо». За «Смер-СД» мають намір голосувати 28 відсотків виборців. На другому і третьому місцях знаходяться зі значним відривом правляче політичне угруповання «Словацький демократично-християнський союз-Демократична партія» (СДХС-ДП) на чолі з прем'єр-міністром Дзуріндою, за яке декларують намір голосувати 12,7 відсотка виборців, та угруповання «Народна партія-Рух за демократичну Словаччину» (НП-РДС) на чолі з колишнім сумнозвісним прем'єром-популістом Владіміром Мечіаром, яке має 11,5 відсотка підтримки виборців. Шанси подолати п'ятивідсотковий виборчий бар'єр мають ще п'ять партій (в дужках подані відсотки підтримки): Партія угорської коаліції (9,7), Вільний форум (8,5), Словацька народна партія (8,2), Християнсько-демократична партія (8,1) та Комуністична партія Словаччини (5,1).

      Ці вибори є достроковими (чергові вибори мали відбутися у вересні цього року). Дзурінда змушений був погодитися на них, оскільки після виходу з правлячої коаліції молодшого партнера, партії АНО («ТАК»), керував урядом меншості. Розлучення не пішло на користь нікому. Партія АНО з рівнем підтримки 4,1 відсотка (за тими ж останніми опитуваннями) ризикує взагалі не потрапити до парламенту, а Дзурінді і колегам «світить» перспектива переходу в опозицію, в якій він, схоже, і так перебував останні півроку. Бо теперішня опозиція має 83 зі 150 парламентських мандатів і легко блокувала всі рішення уряду. На початку весни опозиціонери набрали впевненості у своїх силах і стали вимагати дострокових виборів. Опозиція кільканадцять разів просто зривала засідання парламенту, оскільки не з'являлася на них, а без кворуму парламент не може розпочати працю. Врешті-решт президент Іван Гаспарович поступився і призначив дострокові вибори.