За типово університетськими - високими, біло-дерев'яними, втопленими в широчезну стіну - вікнами Києво-Могилянської академії цвітуть каштани, і університетський двір крізь відчинені рами наповнює печально-пронизлива мелодія «Міфів» Кароля Шимановського. Це, делікатно рухаючи смичком, видобуває зі скрипки тонку тривожну насолоду Кирило Стеценко на сцені актової зали. Закінчивши, вклоняється портрету Соломії Павличко в червоному, зробленому американською громадянкою Танею Д'Авіньйон.

Перший київський книжковий ярмарок, який щойно завершився в Українському Домі, розвіяв кілька міфів щодо українського книжкового ринку. Міф перший: мовляв, українці не купують книжок, тим паче українських. «Я дуже задоволений продажами, - сказав «УМ» головний редактор вінницької «Тези» Володимир Брискін, - за 5 днів у Києві ми отримали 30 відсотків від середньомісячного виторгу по всій Україні».

Два роки тому, 3 червня, був день народження Костя Степанкова. Ми разом із режисером Юрієм Терещенком та оператором Анатолієм Хімічем знали, що він тяжко хворий, і нерішуче тупцялись на Ярославовім валу. Аж нас підхопила актриса Ніна Шаролапова і повела за собою: «Йому це треба зараз! І Аді треба...»

Він приїжджає на Закарпаття нечасто - раз-двічі на рік. Але вважає ці відвідини дуже важливими. Адже тут відчуває зв'язок із землею, на якій побачив світ. На Закарпатті його знають і люблять. Тому виділити годину-півтори для розмови - ціла проблема: завжди хтось крутиться під боком зі словами вдячності.