ЦИТАТИ ТИЖНЯ

09.06.2006

Віктор Ющенко,

Президент України

- про цінність державної мови:

      - Нації зникають не від того, що приходять армади кочівників. Я думаю, що втрата державності відбувається через втрату суверенітету й атрибутів, одним з яких є мова. І тому, коли ми говоримо про виплекану десятками поколінь українську мову, особисто я говорю про мову як про прапор України, як про Тризуб, як про, знаєте, свого батька, свій рід у Хоружівці, і так далі, і так далі. Це те, що є сутністю. Я не можу без цього жити, я не можу і не хочу нічим його замінити.

(Прес-служба Президента)

Євген Кушнарьов,

заступник голови фракції Партії регіонів

- про перенесення засідання Верховної Ради на 14 червня:

      - Ми не можемо чекати, поки «помаранчеві» загрузли в сутичках, коли поділ і гризня за портфелі перейшли цивілізовані рамки. А ми будемо щоразу приходити на 15 хвилин і покидати цю залу? Ні! Ми будемо вибирати керівництво Верховної Ради, формувати комітети, і я не сумніваюсь, що у нас це вийде. Ми попередили «помаранчеві» фракції, що рішуче будемо протестувати проти чергового приступу лінощів «помаранчевої» команди. Ці «помаранчеві трутні» доведуть нас усіх до катастрофи!

(Прес-служба Партії регіонів)

Володимир Жириновський,

заступник голови Держдуми Росії

- про рішення оголосити його персоною нон-грата в Україні:

      - Я скоїв якийсь злочин? Чи я терорист? Так можна було вчинити щодо Басаєва або Бен Ладена. А влада України вирішила прирівняти мене до людей, які скоювали жахливі злочини в низці країн... Якщо мене оголошують персоною нон-грата на території України, то я справді борюся за мир! Ющенко хоче війни: він вступає у військовий блок, проводить навчання, завозить зброю - а я з цим борюсь. Отже, хто я? Борець за мир! І я отримаю Нобелівську премію миру. Спасибі йому за це!

(Прес-служба ЛДПР)

Геннадій Москаль,

представник Президента в АР Крим

- про проведення міжнародних військових навчань у Криму:

      - Якось у Ялті я спілкувався з таксистами, вони питають: «Як же так, Геннадію Геннадійовичу, в нас же НАТО в Криму висаджується!». Я кажу: «Ви що, вперше їх бачите? Хіба раніше, ще з 1997 року, американці не ходили по набережних? Хіба ви самі не возили їх по ресторанах, «по дівках»?!» А вони кажуть: «А й правда»... Я ще пам'ятаю, що, як і раніше, приходили ці кораблі, і люди натовпом стояли на набережних, усім було цікаво, і ніхто лозунгів не кричав. Та й узагалі, хіба для Криму американський чи англійський корабель - це чудо? Це, може, для Івано-Франківської області чудо, бо там моря нема.

(«Главред»)

Володимир Литвин,

екс-Голова Верховної Ради

- про свою минулу посаду і науку бути спікером:

      - Якщо людину, яка не вміє плавати, кинути в річку, вона або випливе, або піде на дно. Сотні раз до того, проїжджаючи повз Верховну Раду, я й думки не мав, що буду там працювати, а тим більше, що буду головою парламенту. Ну це окрема тема розмови, як я потрапив у парламент та став Головою Верховної Ради. Але коли потрапив і став, то в мене не було виходу: або втопитися у вирі політичного життя, або навчитися плавати. Імена нових депутатів мені могли підказати колеги по Президії. Але, перебуваючи постійно на засіданнях та спілкуючись із депутатами, сесійну залу вчиш дуже швидко.

(УНІАН)

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>