Справжня паніка вже тиждень панує серед начальства на Володимирській, 33. Зберегти добру міну при поганій грі не вдається ні пану Дріжчаному, ні його команді. При цьому керівник СБУ незрозуміло на що сподівається, бо позиватися до суду не збирається (відмазується хибним твердженням, що не хоче робити рекламу нашому виданню), натомість «категорично відкидаючи висунуті звинувачення, з огляду на очевидну необ'єктивність публікації», вимагає у найближчому випуску газети спростувати поширені відомості та вибачитись перед згаданими у статті посадовими особами Служби безпеки. Поспішати пану Дріжчаному навряд чи доцiльно, адже наші аргументи наразі вивчає виконувач обов'язкiв секретаря Ради національної безпеки та оборони Володимир Горбулін.
А щодо спростування, якого вимагає Ігор Дріжчаний, виникає багато питань. Адже незрозуміло, що саме він хоче спростувати, можливо, те, що він є головою СБУ? Так само, ми наголошували, що у статті буде продовження. Окрім раніше названих фактів, громадськість має право знати ще й про такий, як викрадення конфіденційної iнформації з комп'ютерної системи СБУ.
Тим часом у головному офісі СБУ усіляко намагаються приховати від громадськості факт порушення військовою прокуратурою кримінальної справи щодо несанкціонованого проникнення в головний комп'ютер СБУ та отримання цілком таємної інформації щодо оперативної діяльності спецслужби в обсязі... два мільйони файлів!!! Завдяки нашим джерелам у СБУ відомо, що цей злочин було зроблено наближеними до Ігоря Смешка (останній керівник СБУ періоду Кучми) та Ігоря Дріжчаного співробітниками. Цікаво, що керівництво СБУ тепер усіляко намагається приховати цей черговий скандал, та й то лише після виявлення фактів продажу на ринку баз даних з інформацією стосовно багатьох відомих в Україні людей!
Зрозуміло, що національній безпеці держави завдано удар колосальної ваги. У зв'язку з цим постає питання - чим узагалі займалася i займається спецслужба в період керування Смешком та Дріжчаним? Окремі грунтовні відповіді наші читачі можуть знайти у попередніх резонансних публікаціях «УМ», нові можемо навести зараз. Адже замість того, щоб скласти повноваження, керівництво СБУ усіляко намагається нівелювати скандал. У невибагливій атмосферi застілля з нагоди Дня журналіста на базі відомого спецпідрозділу СБУ «Альфа» під Києвом («Україну молоду», звісно ж, не запросили) пан Дріжчаний роздавав журналістам, які «правильно пишуть» про СБУ, фірмову горілку «Альфовка» з патроном калібру 7,62 у пляшці, катав на бронетранспортері, давав постріляти по мішенях i... обіцяв створити для таких «чесних журналістів» спеціальний фонд за рахунок нечесних. Натяк зрозумілий. Тільки от звідки візьметься той фонд, якщо звертатися до суду нецензурно обурений на «Україну молоду» пан Дріжчаний явно не поспішає, а лише звертається до Генпрокуратури (де, власне, пропрацював більшу частину своїх трудоднів) з проханням перевiрити викладенi в нашiй публiкацiї факти.
«Ефективнiсть» керівників СБУ проглядається і у штучно створеному сепаратистами «феодосійському скандалі» у Криму. А хiба не можуть з'явитися запитання з приводу iсторiї з отруєнням кандидата в президенти України Віктора Ющенка. Адже зараз ця резонансна справа набирає несподіваних обертів. З'ясувалося, що до цієї справи приєднано цілу низку інших кримінальних справ - за фактами отруєння полковника ГУР Міноборони Чумака, отруєння охоронців Плюща, нібито самогубств начальника фінслужби та одного з офіцерів ГУР. Усі ці маловідомі громадськості факти були саме тоді, коли Головним управлінням розвідки, а згодом і СБУ, керував пан Смешко та його команда. Нагадаємо, що наступник Смешка Ігор Дріжчаний на той час обіймав посаду заступника голови СБУ.
Як же зараз «пожежник» Дріжчаний та його команда намагаються загасити скандал? Про це нам теж відомо від наших джерел, які «герої» публікації намагаються не визнавати, а насправді - вирахувати i закрити рота. Адже наша попередня публікація про СБУ мала гучний резонанс, насамперед серед співробітників спецслужби, зокрема оперативного складу ДЗНД та славнозвісного Управління «К». Наведені факти неофіційно визнаються ними як такі, що мали місце, а достовірність цих фактів та деяких оцiнок, зроблених «УМ», у чесних офіцерів не викликає сумнівів. Може, й нашій газеті започаткувати фонд чесних офіцерів СБУ за рахунок нечесних? Цікаво, що шокового враження від публікації «УМ» серед рядових співробітників СБУ не фіксувалося, оскільки дана інформація вже тривалий час «ходила» серед них i, що називається, передавалася «із вуст в уста». Але саме зараз обурення співробітників СБУ з приводу непривабливих дій керівництва дійшло критичної межі.
Також нам відомо, що керівництво СБУ піддало нищівній критиці начальника ДЗНД Циганка та його заступника пана Костенка «за неотримання випереджувальної інформації про підготовку i вихід статті, невжиття заходів з локалізації поширення даної інформації» тощо. Тиждень тому в ДЗНД відбулася нарада керівного складу, на якій наголошувалося, що викладена в статті «УМ» інформація є «неправдивою» i «провокаційною», мало цього, керівникам середньої ланки СБУ рекомендували дотримуватися цієї тези при проведенні «роз'яснювально-виховної роботи» з особовим складом i закликати співробітників СБУ утримуватись від обговорення i поширення цих «тенденційних чуток». Отакої! Хоча, з іншого боку, нам відомо про те, що дана публікація «УМ» викликала бурхливе роздратування керівництва Служби, адже відповідальних за роботу зі ЗМІ в СБУ було буквально «порвано».
Крім цього, минулої п'ятниці саме Дріжчаний особисто дав вказівку Управлінню «Б» завести справу оперативного розшуку із класифікацією «розголошення відомостей, що становлять державну таємницю» стосовно невстановлених осіб (або особи), які «зливають» інформацію «Україні молодій». До того ж, як зазначають наші поінформовані джерела, планом оперативно-розшукових заходів по цій справі, за «СБУшною» термінологією, передбачено проведення ОТЗ-12 та ОТЗ-12м щодо головного редактора «України молодої» Михайла Дорошенка. Зрозуміло, що про будь-яку санкцію суду на проведення подібної оперативної «розробки» СБУ не йдеться, та й узагалі в подібних випадках санкція «чекістами» майже ніколи не береться.