Знижки на «зірки»

27.11.2003
Знижки на «зірки»

Будь-яка примха за вашi грошi, жартує портьє чотиризiркового готелю. (Фото Євгена КОЛЕСНIКА.)

      З 1 січня туристи і гості Києва платитимуть за проживання у столичних готелях менше. Полегшити їм життя обіцяє Київміськадміністрація. Мають її фахівці й підтвердження своїм обіцянкам — минулого тижня народні обранці майже одноголосно проголосували за скасування готельного збору в українських готелях. Найвідчутніше це нововведення вдарить по Києву, адже половина загальноукраїнського готельного збору до держбюджету йде саме зі столичних «місць тимчасового проживання» і становить на рік близько 25 мільйонів гривень.

 

Щоб мандрувати, досить невеликі гроші мати?

      «За найскромнішими оцінками, вартість готельних послуг у Києві зменшиться на 10—15 відсотків. Низькі ціни заохотять мандрівників, тому власники готелів можуть чекати солідного напливу клієнтури», — розповів «УМ» начальник головного управління комунального, готельного господарства і туризму столиці Михайло Шпарик. Водночас його колега, голова правління Асоціації готельних об'єднань та готелів міст України Микола Євдокименко, вважає, що зменшення цін може бути й відчутнішим. «Я підрахував, що ціни можуть впасти навіть на 20 відсотків», — пояснив він.

      Проживання в одномісному номері пересічної київської «нічліжки» нині коштує від 200 гривень за добу. Тож якщо вірити найоптимістичнішим прогнозам і припустити, що жити стане дешевше, — цінова планка мала би опуститися до 160 гривень. Проте в самих готелях перспективи такого зниження цін називають ледь не заобрійними мріями. «Наступного року ціни на проживання в наших номерах залишаться сталими», — повідомили «УМ» у київському готелі «Дніпро». А таку непохитну позицію пояснили політикою керівництва готелю. Водночас найпрестижніший столичний готель «Прем'єр-палац» збивати вартість проживання у своїх номерах не збирається теж. «З нового року ми навіть піднімемо ціни на кілька відсотків. Це буде традиційний новорічний стрибок», — пояснив менеджер з роботи з гостями «Прем'єр-палацу» Юрій Коваленко.

      Зараз у Києві поки що діє диференційована ставка готельного збору, розмір якої визначає «зірковість» закладу. Готелі, котрі сертифіковані як п'яти- та чотиризіркові, змушені платити податківцям 20 відсотків від загальної вартості проживання, носії трьох зірочок — 15, найнижчі верстви «готельної сім'ї» обходяться 10 процентами. Частка від готельного збору складає 29 відсотків від усіх податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Живіть самі зі своїми тарганами!

      Наводити лад у своїй господі готельне господарство столиці стало не дарма. «У багатьох готелях ремонти востаннє робили 10 і більше років тому», — констатує Михайло Шпарик. І визнає, що саме це є однією з причин, чому більше 40 відсотків туристів (а їх у Київ щорічно «напливає» понад 2,5 мільйона) селитися в київських готелях відмовляються. Якістю надання готельних послуг навіть «загартовані» українці часто бувають незадоволені, як ставляться до наших «люксівських» номерів іноземці — можна тільки здогадуватись. Адже таргани, відсутність гарячої води в українському готелі — майже традиційні атрибути... Ну а про таку розкіш, як телевізор, холодильник  або принаймні нескрипуче ліжко за помірні гроші, можна взагалі не мріяти.

      Щоб поліпшити атмосферу на туристичному ринку Києва, столична влада збирається вже у грудні винести на розгляд депутатів Київради «Програму розвитку туризму до 2010 року». Якщо останню міські депутати підтримають, то, за планами, у столичних готелях почнеться справжнє «велике прання»: передбачається збільшення кількості місць у «нічліжках», косметичний та генеральний ремонти готелів та будівництво 20 готелів середнього класу сімейного і молодіжного типів. Зведення кожної такої будівлі обійдеться приблизно  у три мільйони доларів. Перші «ластівки» програми з'являться вже в кінці наступного року. За словами Михайла Шпарика, саме тоді будівельники завершать спорудження готелiв «Театральний», що на Богдана Хмельницького, та Radisson SAS на Ярославовім Валу.

      Зараз же «туристичний Київ» активно шукає інвесторів для реалізації цього проекту. Гроші на фінансування кількох об'єктів нібито погоджуються дати іспанські інвестори. А поки з'являться нові готельні комплекси економ-класу, в уже існуючих готелях діятимуть міжнародні системи знижок, зокрема для студентів, дітей та молоді. Зараз столичні готелі за власним бажанням практикують міжнародні знижки (наприклад, готель «Дніпро»), але про їх системне використання поки не йдеться.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>