Нехай вас не дивує і не спантеличує своєю назвою «Заповіт цнотливого... бабія» - ви всі прекрасно знаєте цю історію. Ще зі шкільної лави. Так вишукано заанонсували в Російській драмі сюжет про Дон Жуана, неодноразово проексплуатований відомими письменниками та поетами. (Перші, хто спадають на думку,- Пушкін та Леся Українка). Втім сучасний український драматург Анатолій Крим познайомить глядачів із зовсім іншим Дон Жуаном - бабієм та гультяєм на схилі літ. Від своїх жінок Дон Жуан не відмовляється - у нього їх було ... 617, і всіх він безтямно любив. У цій історії будуть ще Монах, донна Анна, Лапорелло та ... остання інтрига Дон Жуана, який наостанок допоміг двом молодим людям не розминутися у цьому житті. Режисер вистави - Віталій Малахов, у якого з Театром імені Лесі Українки, схоже, тривала взаємна симпатія («Увесь Шекспір за один вечір», «Кількість. Усі його сини»). У ролях - Микола Рушковський, Валерій Зайцев, Сергій Озіряний, Наталя Доля, Олег Савкін та запрошений з Театру драми і комедії Ахтем Сейтаблаєв. Прем'єра вистави - 13, 15, 23 та 30 червня.
Театр «Ательє 16» вирішив не відставати від інших театрів і презентувати своїх «Ромео і Джульєтту». У Києві це вже буде п'ята постановка трагедії Шекспіра. Не знаю, чи змовлялися худруки театрів, чи це така мода нині на Шекспіра (хоча є ж у нього й інші п'єси!), але маємо те, що маємо. Режисер вистави - Ігор Тихомиров. Його сантименти до Шекспіра тривають не один рік. Учень Едуарда Митницького покоління Богомазова та Лазорка, Тихомиров зацікавився «Ромео і Джульєттою» ще в 16 років, коли вчився на акторському курсі театрального училища. Тоді його інтерес трансформувався лише в уривок п'єси. Але потім він знову мав точку перетину з цією п'єсою Шекспіра - у 1993 році вже як викладач Дитячої академії мистецтв Тихомиров поставив виставу «Ромео і Джульєтта». I на цьому режисер не заспокоївся: був ще й спектакль у Молодому театрі, але довге життя на сцені йому не судилося. В «Ательє 16» «Ромео і Джульєтту» зіграють Сергій Радченко, Анастасія Касілова, Андрій Павленко, Світлана Шекера, Віта Смачелюк, Дмитро Тубольцев...
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
