Сербський парламент позавчора проголосив незалежність Сербії, санкціонуючи таким чином повний розпад її зв'язку з Чорногорією. Рішення приймалося важко, оскільки опозиція залишила засідання парламенту, який нараховує 250 депутатських місць, тому у владної коаліції спочатку не вистачало голосів для проведення рішення. Було оголошено перерву, під час якої вдалося «переконати» кількох депутатів, і остаточне рішення було прийняте 126 голосами. Парламент Чорногорії на спеціальному засіданні проголосив повну державну незалежність своєї республіки ще минулої суботи. Прибічники збереження союзу з Сербією також ігнорували урочистості. Обидва акти прийнято на підставі референдуму про незалежність, який відбувся у Чорногорії 21 травня і на якому 55,5 відсотка його учасників сказали своє «так» відокремленню від Сербії. Формальний процес розлучення двох країн, які прожили у союзі останні 87 років, відбувся.
Тепер черга розподілу повноважень і майна. Під час позавчорашнього засідання Національних зборів (парламенту) Сербії голова парламенту Предраг Маркович заявив: «Сербія стала спадкоємицею держави Союз Сербії і Чорногорії і в повних обсягах успадкувала її правовий статус та міжнародні документи». Це означає, що Сербія успадковує членство в ООН та інших міжнародних організаціях. Парламент доручив усім державним інституціям перебрати на себе впродовж наступних 45 днів усі обов'язки та відповідальність, які до цього часу були закріплені за федеральною адміністрацією. Вже через кілька хвилин після голосування з будинку парламенту було усунуто державні прапори союзної держави Сербія і Чорногорія і замінено сербськими. У союзної держави був синьо-біло-червоний триколор, а сербський прапор має червоно-синьо-білу послідовність кольорів. Президент Сербії Борис Тадич та прем'єр-міністр Воїслав Коштуніца не брали участі у засіданні.
Чорногорії як новій державі доводиться все розпочинати з нуля. Минулої неділі керівництво республіки звернулося до всіх сусідніх країн, країн-членів ЄС та постійних членів Ради Безпеки ООН з проханням про її офіційне визнання та встановлення дипломатичних відносин із чорногорським урядом. Чорногорська газета «Побjеда» повідомила вчора, що президент Чорногорії Філіп Вуянович звернувся до Генсека ООН Кофі Аннана з листом з проханням прийняти Чорногорію у члени ООН. Інша чорногорська газета «Дан» повідомила вчора, що процес поділу розпочинається з дипломатії. Йдеться не лише про поділ приміщень посольств та консульських представництв, а й кадрів. Великим питанням залишається те, чи досвідчені дипломати чорногорського походження погодяться перейти на дипломатичну службу своїй країні, чи залишаться служити Сербії? За неофіційною інформацією газети «Дан», існують два варіанти розподілу власності. За першим, Сербія може залишити за собою 95 відсотків спільної закордонної власності включно з дипломатичними представництвами, а Чорногорії дістається п'ять відсотків добра. За другим, за Сербією як спадкоємицею союзної держави залишаються 100 відсотків закордонної власності. Але Чорногорія має свій «важель впливу». В результаті розлучення Сербія втратила вихід до моря. В обмін на дозвіл доступу до Адріатики Чорногорія може «виторгувати» у Сербії частину закордонного майна. Буде відбуватися торг і за кадри, оскільки Сербія представлена в Росії, Великій Британії, Іспанії, Італії та ООН переважно дипломатами з Чорногорії. Загалом чорногорськими дипломатами були укомплектовані 11 посольств союзної держави Сербія і Чорногорія. Голова союзної дипломатії Вук Драшкович, який походить із Чорногорії, тепер практично залишився без роботи, тому молода країна запропонувала йому повернутися на батьківщину та очолити новостворене міністерство оборони.