Завал надій після завалу «піраміди»?

06.06.2006
Завал надій після завалу «піраміди»?

«Неелiтнi» залишки «Елiтного» будинку.

      Минуло рівно чотири місяці після обвалу квартирної «піраміди», і розчарування обманутих борців за свої права лише посилюється. Руки опускаються. Наприкінці минулого тижня на чергових зборах інвесторів «Еліти» пішла у відставку ініціативна група будинку по вулиці Отто Шмідта, 34-42 - того самого, який (єдиний із усіх об'єктів) частково збудований, у якому найбільше подвійних-потрійних продаж (а відповідно - в цьому домі «прописана» майже половина всіх жертв квартирних шахраїв). І з якого, власне, почалося викриття афери «Еліти-Центр» та боротьба за справедливість.

      Хлопці й дівчата неохоче розповідають про причини свого звільнення. Хоча, якщо не вдаватися в деталі, то все просто. По-перше, в їхній справі вже давно немає жодних зрушень на краще, а «колеги по нещастю» вимагають конкретних звітів та результатів. По-друге, ноша «виконкому» - дуже тяжка, а в кожного члена ініціативної групи є постійне місце роботи, на якому потрібно заробляти гроші на повернення кредитів за свій «повітряний замок». Крім того, як і в будь-якій українській партії чи громадській організації, з'являються свої інтригани й «гетьмани», дехто під шумок, користуючись доступом до вищих кабінетів, пробував вирішити власні проблеми за рахунок інших, «вішав на себе всі медалі». Відтак відбулася низка розколів - спочатку загальна маса інвесторів «Еліти» розпалася на окремі групи «за інтересами» відповідно до своїх будинків (а їх, нагадаємо, мало б бути вісім), а тепер ось стався поділ і в межах найбільшого дому. На місце першої ініціативної групи обрано наступну. Що ж, успіхів. Та чи можна на них сподіватися?..

      Описана вище подія - не те щоб якась «знакова», але сякий-такий привід згадати про справу «Еліти-Центр» як ракову пухлину Києва та «МММ» усієї нової України. Зрештою, йдеться про крадіжку в особливо великих розмірах (а йдеться про більш ніж 100 млн. доларів), яка відбулася не без прикриття чиновників, але за яку досі ніхто не відповів.

      Враховуючи ступінь важливості кримінальної справи, її розслідують уже не на рівні УВС Шевченківського району Києва, а в центральному офісі МВС на вулиці Богомольця. Черепашачими темпами триває видача міліцейських довідок потерпілим та збір свідчень ошуканих інвесторів. Свого часу «УМ» писала, що розслідування цієї афери стане лакмусом для визначення професійності та чесності правоохоронного відомства. Виходить, наразі відповідь не втішна. До речі, якщо пригадати, то у переддень виборів вищі чини МВС заявляли, що в справі про розкрадання коштів «Еліти-Центр» виявлено прізвище нового ватажка (це нібито не Олександр Волконський, якого назвали головним аферистом з самого початку), і його назвуть трохи згодом. Відтоді минуло більше двох місяців, а міліція про свої слова наче забула.

«Друга хвиля» наближається

      На даному етапі інвестори «Еліти», за їхніми словами, намагаються здійняти «другу хвилю» уваги до своєї проблеми, «другу хвилю» спроб її вирішення. Для цього збираються поновити тиск і на оновлену київську владу, і на секретаріат Президента.

      «Ніхто з можновладців, які можуть хоч якось вплинути на процес, поки нічого не робить, - відзначає член першої ініціативної групи Андрій Мельничук. - На мою думку, ніякого руху не буде до кінця слідства, поки не з'являться рішення судів тощо. Хоча немає гарантії, що й після цього щось зрушить із мертвої точки. Але будемо намагатися боротися, однозначно...»

      За словами іншого члена ІГ Михайла Процака, нині вже «відставленого», після зустрічі з новообраним мером Києва Леонідом Черновецьким, яка відбулася 21 квітня, з'явилися деякі приводи для оптимізму. Принаймні новий міський голова тоді казав, що при «старій» владі в інвесторів «Еліти» не було ніяких шансів на вирішення цього питання, а при ньому - є, обіцяв вирішити проблему. За словами Михайла, невдовзі вони отримали протокол із кількома пунктами обіцянок, але жодна з них так і не просунулася у своїй реалізації.

      Бачачи інертність нової столичної влади, активісти з числа ошуканих «елітівців» подали на ім'я мера два листи. Перший - більш-менш мирний, другий - із попередженням: якщо міська влада і далі зволікатиме з вирішенням питання ошуканих інвесторів «Еліти-Центр», ми будемо виводити людей, влаштовувати пікети та ін. А оскільки «прості» мітинги на міську владу не впливають, то обговорюється можливість «театралізованих» акцій: зі свічками надвечір, із малими дітьми потерпілих, із цеглинами, з яких перед мерією можна скласти символічний будинок. Мета - показати панові Черновецькому, що хибна його думка, ніби більшість інвесторів «Еліти» - багатії, яким ці квартири насправді й не потрібні, а вони хотіли лише нажитися на вкладенні вільних коштів у досить дешеву нерухомість (до речі, так уже думав попередній мер Омельченко та його команда).

Буде суд. А чи буде кара?

      Водночас активісти груп інвесторів розуміють, що літо - не той час, коли можна сподіватися і на активну роботу міських чиновників, і на масові виступи самих потерпілих. Тому поки що основна увага приділяється судовим позовам. Як відомо, представники інвесторів «Еліти» вже виграли один процес за позовом до Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг - з приводу того, що ця установа не контролювала належним чином діяльність шахраїв із «Еліта-Центр». За рішенням Шевченківського райсуду, комісія має створити тимчасову адміністрацію для виконання умов договорів про пайову участь у будівництві «проблемних» будинків «Еліти». Але керівники Держфінпослуг уже повідомили, що «Еліта-Центр» та її підрозділи не були фінансовими установами й тому не підлягали перевіркам ДКРРФП; відтак подано апеляцію. «Навіть незалежно від того, чи буде задоволена ця апеляція, чи ні, не існує механізмів, як втілити рішення суду в життя, як примусити «фінпослуги» взяти участь у вирішенні нашої проблеми», - зазначає Михайло Процак.

      Наступні суди - за позовами до Київради (з вимогою скасувати її «елітну» постанову в тій частині, за якою ошукані інвестори мають бути визнані постраждалими лише після відповідних рішень судів із цього приводу), до КМДА, до податкової адміністрації, яка не перевіряла належним чином шахраїв та проводження ними коштів (не на будівництво, а у свої кишені).

Слухали - постановили - призначили - скасували

      Заступник міського голови, молодий секретар Київради Олесь Довгий на питання кореспондента «УМ» про перспективи інвесторів «Еліти-Центр» нічого конкретного не сказав. Мовляв, будемо працювати. Як - незрозуміло.

      Наразі мер Черновецький назвав відповідальним за цю тему свого нового заступника по КМДА Віталія Журавського, екс-заступника міністра освіти часів Кучми, голову Християнсько-демократичної партії. Після цього з'явилися дві взаємовиключні директиви. Спочатку розпорядженням столичної міськдержадміністрації було створено «комісію з вирішення забезпечення житлом інвесторів, які зазнали збитків внаслідок діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній «Еліти-Центр» (у складі 45 осіб, з яких 27 - представники столичної влади, 18 - представники інвесторів, під керуванням Олеся Довгого), а вже за кiлька діб рішення КМДА за №858 з ініціативи мера Черновецького було скасоване. «Нове доопрацьоване розпорядження стосовно цього питання буде прийнято пізніше», повідомила все та ж прес-служба Хрещатика, 36. Ось і думай тепер, чи це така нова метода роботи нової влади? Чи ліва рука не знає, що робить права? Чи у Черновецького з'явилася восьма п'ятниця на тижні?

      Поки що новий мер-мільйонер, на жаль, продовжує жити у виборчій кампанії, роздаючи неординарні обіцянки й роблячи популістські жести. То заявить, що буде допомагати лише «бідним» інвесторам «Еліти» (ніби «бідні», а особливо - улюблена частина електорату Черновецького - соціально незахищені пенсіонери та інваліди - могли назбирати чи напозичати десятки тисяч доларів на купівлю житла на первинному ринку). То пообіцяє ошуканому люду десь якісь гуртожитки. То з помпою нарешті видасть аж шість квартир - але не «жертвам» «Еліти», а пільговикам, які стоять у квартирній черзі вже бозна-скільки років.

      Леонід Михайлович має зрозуміти: він зможе вважатися демократичним і справедливим керівником лише тоді, якщо прийме на себе зобов'язання й тягарі свого попередника і чесно працюватиме на вирішення нагромаджених проблем. Поки що все складається навпаки, а Черновецький, заручившись підтримкою ЦВК, підготував собі ще й «запасний аеродром» у вигляді крісла у Верховній Раді, куди можна буде перебратися восени у випадку невдалого закінчення київських «експериментів».

«Еліта» - випробування і для Черновецького, і для Бродського

      Не хотілося б применшувати ступінь складності інших столичних гнійників, але так склалося, що саме в проблемі «Еліти-Центр» сконцентрований весь негатив, нажитий «непосильним трудом» попередніх столичних владців. Тут і корупція в найгірших її проявах, і «кришування» злодійських схем із найрізноманітніших кабінетів, і незаконний землевідвід, і бардак на ринку нерухомості, і слабкість правоохоронних органів.

      А продовжуючи тему «Черновецький і «Еліта-Центр», треба нагадати, що в пресі з'являлося чимало публікацій про те, що родина Леоніда Михайловича була певним чином причетна чи то до механізму цієї мега-афери, чи до її «провідників». Зокрема, є чимало знімків, на яких Олександр Волконський зафіксований у теплому товаристві Степана Черновецького, сина теперішнього мера і його наступника у «Правекс-банку». Крім того, лідер фракції БЮТ у Київраді Михайло Бродський в одному з інтерв'ю заявляв, що, за повідомленими йому в МВС даними, значна частина грошей вкладників «Еліти-Центр» пройшла через сховища «Правексу», і заносив їх туди разом із паном Волконським усе той же Степан Леонідович. Після того Черновецький-старший погрожував судом за наклеп, але... «Якщо судовий позов мера Києва щодо захисту честі та гідності свого сина залишиться тільки обіцянкою, це свідчитиме про причетність Степана Черновецького до скандалу з «Елітою-Центр», - заявляв невдовзі потому Бродський. Щоправда, тепер уже розповідають, що Бродський і Черновецький примирилися, забули бійку своїх фракцій за посаду секретаря Київради й готові до спільних звершень. Якщо так, то про гідний контроль київської опозиції за київською владою можна забути. Але проблема «Еліти» з порядку денного не знімається. І саме її розв'язання, серед перших, засвідчить: чи стане Черновецький для Києва антикризовим менеджером, котрий розгрібає завали, залишені його попередником? Чи так і залишиться пустопорожнім балакуном? І чи може найпопулярніша політична сила столиці - БЮТ - не лише розмахувати прапорами та піаритися перед виборами, а й робити реальні справи для людей після виборів?

      «Мені це нагадує ситуацію, коли Київ у всьому рівняється на Москву. Там теж завалилися будівельні піраміди, постраждали тисячі людей, але вирішення проблеми немає. Лужков сказав, що буде забезпечувати тільки «бідних», - те саме заявив і Черновецький. Лужков відклав цю проблему в довгу шухляду - і Черновецький теж», - невтішно констатує інвестор Михайло Процак.

Поділ шкури невбитого ведмедя

      Нагадаємо, що в березні стара Київрада прийняла початкове рішення стосовно вирішення проблеми «Еліти-Центр». Було виділено 19 ділянок під зведення нових будинків, у них частина квартир на певних умовах мала дістатися ошуканим «елітівцям». Відповідальним за подальше втілення проекту призначили Київське інвестиційне агентство. «На жаль, тут ніяких зрушень немає, - розповідає Михайло Процак. -Процеси в КІА, які хоч трохи рухалися до виборів, тепер фактично зупинилися. Річ у тім, що з КІА має працювати банк «Хрещатик», але після зміни влади цей комунальний банк усіляко уникає нашої теми. Відповідно, якщо немає кредитування від банку - не розробляються й проекти будинків, якi, за рішенням Київради, мали б звести як «компенсацію». Крім того, виникає багато інших перешкод. Зокрема, стосовно деяких відведених майданчиків уже відбулися громадські слухання, і місцеві мешканці сказали, що поруч із ними будувати не можна. Приміром, на вулиці Лайоша Гавро на Оболоні. Такі слухання мають бути продовжені. Що далі? «Варіантів є два: або просити міську адміністрацію виділити інші майданчики під забудову, або якось звертатися до людей і просити їх зрозуміти наше становище», - каже Михайло.

      А поки що на зборах в актових залах та на інтернет-форумах - мабуть, від нічого робити - чимало інвесторів із різних будинків до хрипоти розробляють схему нарахування балів і рейтингів (за часом проплати? за вартістю квадратного метра? за фактом наявності чи відсутності «двійника»? за рівнем соціальної незахищеності?) й намагаються скласти списки першочерговості отримання ними «компенсаційного» житла, бажано в кращих районах і за кращим проектом. Дехто називає це «поділом шкури невбитого ведмедя». А дехто все-таки сподівається, що складати квартирну чергу в КІА почнуть уже за півроку, і треба, мовляв, одразу просити щось найкраще, щоб не отримати найгірше.

З-ЗА ГРАТ

На свободу - з чистою совістю?

      Днями із СІЗО випустили Ігоря Циганка. Він - один із підозрюваних в участі в шахрайстві, який не дременув за кордон разом із Волконським та його заступником Шестаком, а залишився в Україні, бо мав свою частку квартир у будинку на Шмідта. Ці помешкання - загалом близько 60 - Циганок отримав як компенсацію за акції будівельної компанії «БІК», передані Волконському, і на момент краху «піраміди» вже встиг розпродати.

      Пан Циганок вийшов на підписку про невиїзд «за станом здоров'я». Він уже зустрічався з деякими членами ініціативної групи, підготував свої пропозиції розв'язання проблеми незавершеного будівництва. Ігор Циганок просить, щоб інвестори підтримали його мітингами та іншими способами і щоб суд визнав, ніби Волконський викупив у нього акції «БІКу» шляхом шахрайства. Тоді ці акції повернулися б до Циганка. Навіщо? Пан Циганок вважає, що інакше він не може приймати якісь рішення щодо добудови, а якщо матиме необхідні відсотки, то зможе добудувати принаймні будинок на Шмідта, 34-42.

      «Якщо буде саме так, тоді всі наші угоди з Волконським фактично стануть нелегітимними, відповідно, ми не матимемо змоги позиватися хоч із кимсь конкретно, - кажуть члени ініціативної групи. - По-друге, як визначити, які люди туди вселяться, якщо там дуже багато кількаразових продажів одних і тих самих квартир? І ще: для добудови будинку треба 10 мільйонів доларів, тож Циганок хоче, щоб «щасливчики» доплатили ще по 350 доларів за кожен квадратний метр квартири. Водночас ми вважаємо, що досить зняти з нього підписку, як Циганок втече за межі України й зникне без сліду, так само, як Волконський і Шестак, розшуки яких поки не дають жодних результатів».

      Поки Циганок і Терентьєва (бухгалтер фірми, яка укладала договори на купівлю багатьох квартир «Еліти»), перебувають у Києві, інвестори плекають надію, що справу стосовно недобудованого будинку на Шмідта, 34-42 можна виділити в окреме провадження й подати проти далеко на бідного Ігоря Циганка прямі позови на відшкодування заподіяних збитків. Але... Є дані, що засновник «БІКу» перед тим, як його арештували, переписав усі свої капітали й майно на високопоставленого брата, жінку, інших родичів...

 

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>