Минулої неділі у Водяниках Звенигородського району на Черкащині біля старого кладовища, що заросло квітучою акацією, було відкрито пам'ятний знак. Саме тут у 1932 -1933 роках поховали більше 340 померлих від голоду селян. «Я досі пам'ятаю, як із міста у Водяники приїжджали бригади, ходили по хатах та витрушували зерно. Все забирали, нічого не лишали. А потім, ой Боже мій, стали ми голодувати... Люди просто божеволіли від голоду: в нашому селі було таке, що дві сестри зарізали та зварили 12-річного хлопчика. Мені тоді 20 років виповнилося, я бачила, як люди страшно вмирали», - зі сльозами на очах згадувала на відкритті пам'ятного знака старенька мешканка цього села Катерина Коваль.
«Прийти сюди і вклонитися своїм загиблим від голоду землякам, котрі через недолугу політику пішли на той світ, нас покликала пам'ять - ми не хочемо, щоб таке повторилося. Ці жахливі сторінки української історії треба не забувати ніколи», - говорив на відкритті й голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко, вихідець із цього села.
Мітинг-реквієм у Водяниках продовжувався майже годину. Селяни згадували невинно померлих своїх близьких, адже від голоду в цьому селі постраждала практично кожна родина. В пам'ять про жертв голодомору вони принесли і поклали до пам'ятного знака квіти, а їхні діти й онуки запалили там свічки, потім усі разом пом'янули померлих хвилиною мовчання. Того дня мешканці Водяників також помолилися за невинно загублені душі своїх предків у місцевому храмі. Разом із ними жертв Голодомору вшановували і члени грузинської делегації, котрі приїхали у Водяники, щоб поклонитися могилі свого земляка - Героя Радянського Союзу Вахтанга Чіковані, який загинув, визволяючи Черкащину від фашистів.
Пам'ятний знак у Водяниках зведено за кошти спонсорів, зокрема радника Президента України Миколи Щербини, який виріс у цьому селі.