Андрій КОТЕЛЬНИК: Хочу стати абсолютним чемпіоном!

02.06.2006
Андрій КОТЕЛЬНИК: Хочу стати абсолютним чемпіоном!

Картка для чемпiонiв.

      Багаторазовий чемпіон України, срібний призер Олімпійських ігор у Сіднеї, двічі Інтерконтинентальний чемпіон iз професійного боксу за версією WBA і WBO у вазі до 63,5 кілограма, заслужений майстер спорту Андрій Котельник має намір особисто підтримати українську футбольну збірну у фінальній частині чемпіонату світу у Німеччині.

      — Ми домовилися з екс-капітаном збірної України Олегом Лужним, з яким я віддавна товаришую, зустрітися 19 червня на стадіоні у Гамбурзі, коли наші гратимуть із командою Саудівської Аравії. Цей матч буде не менш важливий, ніж перший 14 червня з іспанцями. Бо українцям, мабуть, доведеться боротися за друге місце у групі. Для цього треба набирати більше очок, ніж Саудівська Аравія і Туніс. Можливо, я ще й у Берлін поїду на гру з Тунісом 23 червня. Але у Гамбурзі підтримуватиму наших точно. Тут я живу і тренуюся у промоутерському домі Пітера Коля. Донедавна з нами були й брати Клички.

      — 23 червня на берлінському стадіоні будуть уболівати за українську збірну і п’ять клієнтів КРЕДОБАНКУ, які зробили депозитний вклад «Чемпіон» і виграли поїздку на чемпіонат світу, перемігши у конкурсі.

      — Ну, якщо вони вболіватимуть так само по-чемпіонськи, то нашим футболістам буде легше досягти успіху. Я теж відкрив депозит «Чемпіон» — на фарт, бо назва сподобалася, рідна. Хоча банківських карток у мене повне портмоне — в Європі без них не обійдешся.

        А якщо українські футболісти пройдуть далі на чемпіонаті світу, ми побачимо вас із синьо-жовтим прапором на трибуні?

      — Дуже постараюся, аби ж вони вийшли в «плей-оф». А на професійному рингу я завжди виступаю під синьо-жовтим прапором, у синьо-жовтих шортах і навіть «капа» у мене — не дивуйтеся — жовто-блакитна. Так що я за національні кольори, можна сказати, не тільки руками, а й зубами тримаюся. Горджуся своєю країною і рано чи пізно повернуся на Батьківщину. Одна з моїх заповітних мрій — збудувати тут будинок і відкрити спортивний центр, який би опікувався розвитком українського спорту. Я вже створив фонд Котельника, який проводить дитячі турніри з боксу і футболу. Найбільше моєму фонду допомагає президент львівської фірми «Гелікон» Михайло Горний — за це йому велике спасибі. Цей фонд не тільки опікується проведенням дитячих боксерських турнірів, а й надає допомогу інтернатам, дитячим будинкам і садочкам. Стараємося залучити до занять спортом також і дітей з неблагополучних сімей. Є домовленість про майбутню співпрацю у цьому напрямi і з КРЕДОБАНКОМ.

      — Ви — тільки уболівальник футболу чи ще й виходите на поле як гравець?

      — Віддавна граю у міні-футбол. Не пропускаю нагоди, якщо боксерський графік дозволяє, взяти участь у футбольних змаганнях. У міжнародному турнірі митників шести країн, куди я потрапив випадково з командою «Динамо», став найкращим бомбардиром. А у 2005—2006 роках грав за команду «Корн» у турнірах бізнес-ліги, де ми також здобули перше місце. Міні-футбол — чудесна рухлива форма тренування для боксера.

      — Чи проведете колись один зі своїх боїв за чемпіонський титул у рідному Львові?

      — Це одна з моїх найбільших мрій. Причому я хочу, щоб мій вихід у ринг відбувся під спеціально написану для цього поєдинку українську пісню — ремікс.

      — Ви — максималіст?

      — До певної міри так. Я провів у професійному боксі 28 боїв: 26 виграв, 11 з яких — нокаутом. Прагну досягти максимуму у тому, що роблю, і стати абсолютним чемпіоном світу. Було б дуже добре, якби матч за це звання відбувся ще цього року, коли ми з дружиною чекаємо на першу дитину — зробив би їй і дружині гарний подарунок. Ну а якщо не я, то, може, футболісти збірної зроблять — маю друзів серед них.

Записав Іван ГРИЦИК.