Куди йде «Караван»?

      Матеріал під назвою «А «Караван» іде...», надрукований в «УМ» у п'ятницю, викликав значний резонанс у вітчизняному політикумі. Нагадаємо, в ньому йшлося про зустріч Петра Порошенка і Юлії Тимошенко, яка відбулася в ресторані узбецької кухні на Кловському узвозі й була присвячена обговоренню розподілу посад у рамках новостворюваної частини. В другій частині статті містився перелік кадрових побажань блоку «Наша Україна» у межах парламенту, й не тільки його.

      Того ж дня з'явилися відгуки й спростування зацікавлених сторін. Спочатку керівник інформдепартаменту «НУ» Тетяна Мокріді заявила «Українській правді», що в блоці не існує жодних затверджених списків поділу портфелів. «Наша Україна» заявляла і заявляє, що спочатку треба погодити програму й регламент, а потім проводити розподіл посад», — зазначила Мокріді. При цьому Тетяна не виключила, «що десь існують якісь таблиці бажаних посад, яких може бути 450 — стільки, скільки є депутатів». Звісно, може бути їх і 450, але в «Нашій Україні» на руки членам політради видавався лише один варіант списку. Справді, ці таблиці не є затвердженими жодними керівними органами НСНУ чи «НУ». Втім наша газета й не стверджувала, що вони є аж настільки легітимізованими. Але те, що блок орієнтується саме на такий кадровий ранжир, сумнівів не викликає. Варто ще раз наголосити на тому факті, що Петро Порошенко, відповідно й до оприлюднених в «УМ» таблиць, і до реальної ситуації в «НУ», розглядається як основний висуванець «нашоукраїнців» на посаду Голови Верховної Ради. Так само не є секретом, що Олексій Івченко претендує на повернення в «Нафтогаз» і досить успішно лобіює таке кадрове рішення в межах «НУ». Не є висмоктаними з пальця й інші варіанти призначень та розподілу по парламентських комітетах. Зрештою, такі схеми, як в «України молодої», мають на руках десятки членів керівного органу «Нашої України», й вони не дадуть збрехати: саме «група Порошенка» намагається з'їсти найсмачніші шматки кадрового пирога, що належать «НУ» в рамках коаліції.

      Опитані «Українською правдою» політологи теж вважають дуже реальним затвердження Петра Порошенка спікером парламенту. Авжеж, «Наша Україна», дозріваючи до голосування за Тимошенко-Прем'єрку, посаду Голови ВР за такого розкладу соціалістам не віддасть у жодному разі. І якщо раніше вважалося, що «нашоукраїнським» кандидатом на спікера, швидше за все, буде  Безсмертний чи Єхануров, то тепер Петро показує, що хоче посісти головне крісло парламенту сам, а не ставити в нього свого Романа.

      Керівник Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв у своєму коментарі не виключає, що навколо призначення спікера, незалежно від того, кого саме запропонує коаліція на цю посаду, може розгорітися криза. Одним із важливих аспектів, необхідних для призначення Порошенка Головою ВР, політолог називає «добро» від Президента.

      У цьому місці можна видати ще частину кулуарної інформації. За даними «УМ», які дарма спростовувати, Петро Олексійович останнім часом активно шукає виходи на Віктора Андрійовича. Але при цьому їхні відносини фактично ні на йоту не поліпшилися після масових відставок вересня 2005 року. Порошенко домагався доступу до Ющенка в Биківні на відзначенні трагічної історичної дати, ще раз він шукав вихід на Президента в перший день роботи нової Верховної Ради, але максимум, на що спромігся, —вельми офiцiйне вітання. Тобто Петро Порошенко не бреше, коли каже, що після відставки з РНБО говорив з ним буквально раз чи два. Віктор Ющенко все ще не хоче знову наближати амбітного кума до себе, і це — попри перспективи кадрової схеми Юля — Прем'єр, Петро — спікер.

      А минулої п'ятниці було ще одне нібито спростування також і від Юлі. «Юлія Тимошенко не зустрічалася з Петром Порошенком, не обідала з ним у жодному ресторані і не вела жодних переговорів. Сам факт публікацій про її зустріч із Петром Порошенком Юлія Тимошенко розцінює як спробу дискредитації», — йшлося в повідомленні прес-служби БЮТ. І на продовження: «Тимошенко не підтримувала, не підтримує і не буде підтримувати за жодних обставин обрання Порошенка Головою Верховної Ради».

      Що ж, БЮТ як зацікавлена сторона має право на заперечення, і ми його подаємо дослівно. Але слід визнати, що політичні ігри — справа тонка, і цього вміння не можна відняти ані в Тимошенко, ані в Порошенка. Факт їхньої вечері в «Капуцині» на початку 2005 року є неспростовним (хоч би що там казали у БЮТ про «необідання в жодному ресторані»). А щодо нового етапу ймовірних переговорів, то джерела «УМ» у ресторані «Караван» — одному з улюблених закладів громадського харчування Петра Олексійовича — підтверджують: минулого понеділка він таки зустрічався тут із «жінкою з косою».

      Так, офіційних рішень БЮТ про підтримку Порошенка на посаду спікера ВР після цього не було. Але, мусимо визнати, саме до такої схеми компромісу підходять переговори в рамках коаліції. Бо якщо пані Юлія хоче бути затверджена главою уряду, то мусить де в чому поступитися навіть найзатятішим опонентам. Тим паче що це вже обмивається у ресторанах східної кухні...