Одержуйте на біс

      «УМ» уже повідомляла про задекларовані ще на першій сесії Полтавської облради наміри представників Партії регіонів оскаржити «незручне» для них рішення більшості депутатів стосовно обрання головою обласної ради БЮТівця Володимира Марченка. Свого слова вони дотримали, і 16 травня Київський районний суд Полтави згадану ухвалу сесії скасував. А оскільки обраного на ній заступника голови, повпреда «Нашої України» Петра Ворону, згідно з законом, пропонував на цю посаду його шеф, легітимність якого була поставлена судом під сумнів, то обидва керівники представницької влади Полтавщини опинилися у «підвішеному» стані. Навіть з огляду на те, що вердикт служителів Феміди ще не набув чинності й оскаржувався в суді вищої інстанції.

      Щоб розрубати цей гордіїв вузол і, зрештою, винести діяльність облради за рамки безкінечної судової тяганини, на вимогу 34 депутатів від більшості (до неї увійшли БЮТівці, «нашоукраїнці» та соціалісти) була скликана позачергова друга сесія. Питання про постанову Київського райсуду спершу було єдиним у порядку денному. До речі, одержавши копію тієї постанови, депутати і журналісти не виявили там жодного слова про встановлені судом факти незабезпечення умов для вільного волевиявлення депутатів під час тамєного голосування за кандидатів на голову обласної ради. Хоча саме цей найтяжчий «гріх» інкримінували своїм політичним опонентам ініціатори позову з Партії регіонів. Єдиною підставою для скасування рішення сесії суд визнав ту обставину, що бюлетені для таємного голосування не підписали один із кандидатів та двоє членів лічильної комісії. Але ж тими «непідписантами» і були винятково члени фракції Партії регіонів, які, передбачаючи поразку свого висуванця, демонстративно відмовилися ставити підписи. Себто сповна скористалися недосконалістю регламенту, щоб створити юридичну «зачіпку» для оскарження «неугодного» рішення сесії в суді.

      За таких обставин депутатам-«більшовикам» фактично не залишалося нічого іншого, як продублювати свої попередні рішення, уникаючи подібних процедурно-правових пасток. Тож, узявши рішення Київського райсуду Полтави до відома, вони одразу проголосували за включення до порядку денного додаткових питань. І спочатку змінили ті положення регламенту облради, які дозволяли маніпулювати реальним волевиявленням більшості. А потім, після офіційного складення з себе повноважень головою і заступником голови облради, повністю повторили процедуру таємного голосування за кандидатів на ці посади.

      Цього разу «регіонали» свого претендента на керівне крісло вже не висували. І навіть не делегували своїх представників до лічильної комісії та не брали участi в таємному голосуванні. Оскільки, мовляв, не згодні з тим, що нові вибори керівників облради належить проводити за зміненим, а не за старим регламентом. Хоча заяви про чергові «порушення закону» були вже непереконливими для самих «регіоналів». Певно, тому обійшлося без повторення їхнього попереднього демаршу з виходом із сесійної зали та гучних запрошень на нові судові розборки. Натомість досить переконливою була ще одна перемога демократичної більшості, яка не розгубила запасу міцності у дві третини депутатських мандатів. За «повторне» обрання Володимира Марченка на посаду голови облради проголосував 61 депутат, повноваження «нашоукраїнця» Петра Ворони на посаді його заступника підтвердили 59 із 83 депутатів, які брали участь у позачерговій сесії.