У зовсім незвичній ролі довелося спробувати себе диспетчерові Центрального пункту пожежного зв'язку Івано-Франківська сержантові Оксані Тимків та радіотелефоністці молодшому сержантові Світлані Бойко. Їм у диспетчерську зателефонував чотирирічний Андрійко і, схлипуючи, розповів, що батьки пішли на роботу, а йому самому лячно в квартирі. Дівчата, як могли, підбадьорювали малюка, мовляв, усе буде гаразд — скоро повернуться тато з мамою. Однак минав час, а хлопчик і далі залишався на самоті. З настанням вечірніх сутінків Андрійка огорнув ще більший страх, бо він не міг увімкнути у квартирі світло, тому слізно просив своїх невидимих співрозмовниць приїхати до нього додому.
Оксана і Світлана, як повідомили в Івано-Франківському центрі протипожежної пропаганди, і тут не розгубилися. За номером телефону, що висвічувався на пульті, вони визначили адресу, і на підтримку малюкові виїхала чергова зміна штабу пожежогасіння — майори Сергій Гапончук та Ярослав Ласиця. Помешкання було на першому поверсі, і мимовільний бранець, побачивши через вікно пожежників із ліхтарями, трохи заспокоївся. Тим часом диспетчери змогли вирахувати і номер мобільного телефону хлопчикового батька, котрий так захопився роботою, що забув про залишеного вдома сина. Коли йому про це нагадали пожежники, приїхав миттю. Такий щасливий фінал дуже страшної, як здалося дитині, історії.