І хочеться, й колеться, і «Папа» не велить?

      Є в наших північних сусідів дуже життєва приказка: «Лиха беда начало». Схоже, «більшовикам» українського парламенту вона дуже до вподоби, бо  після вдалого «обміну» з комуністами («червоні» голоси за призначення Геннадія Васильєва Генпрокурором — на його ще тепленьке крісло першого віце-спікера для компартійного Адама Мартинюка) у них просто руки засвербіли посадити у президію ВР ще когось «новенького». Власне, в однієї дуже прихильної до троянд партії вони (руки) сверблять уже давно — ще відтоді, як колишній заступник голови СДПУ(о) Олександр Зінченко вийшов спершу з усіх «об'єднаних» керівних органів, а потім і з партії взагалі. Есдеки, як уже розповідала «УМ», ще з місяць тому почали збирати підписи за відкликання свого екс-протеже з посади віце-спікера, але, крім СДПУ(о), жодна фракція особливої активності в цьому питанні досі не проявляла.

      Вдала оборудка з Васильєвим—Мартинюком підштовхнула «медведчукістів» до активнішої діяльності, і процес пішов значно активніше. Хоча знайти достатню кількість бажаючих побачити поряд зі спікером замість поміркованого й самодостатнього Зінченка  метушливого й підлабузливого Нестора Шуфрича соціал-демократам (о) не так уже й легко. Скажімо, одна з найбільших фракцій — більшості — ПППУ—«Трудова Україна» (42 депутати), хоча й зібрала вже 21 «автограф» під вимогою відставки Олександра Олексійовича, навряд чи пустить ці підписи в дію, адже, як повідомив в інтерв`ю УНІАН лідер цієї фракції Ігор Шаров, виконком «ТУ» «не рекомендує фракції ставити підписи під проектом постанови про відкликання Олександра Зінченка з посади віце-спікера» й давати вже зібраним депутатським «за» ходу. А лідер фракції НДП Валерій Пустовойтенко у свою чергу заявив, що його «народні демократи» отримали від СДПУ (о) листа з цього приводу й поки що його «обговорюють». А в об'єднаних есдеків терпець уже уривається, тому, за словами Шуфрича, почекавши до четверга (тобто до завтра), фракція подивиться, «наскільки коректними» виявилися її партнери, й «прийматиме якесь рішення», якщо вони свої зобов'язання порушать.

      Не виключено, що питання про відставку Зінченка уже завтра й буде винесено на розгляд, адже «партнери» есдеків навряд чи наважаться діяти всупереч волі головного розпорядника президентської адміністрації (читай держави) Віктора Медведчука. Щоправда, тоді більшості доведеться засмутити Президента, який, за чутками, й досі вельми прихильно ставиться до віце-спікера й «по-батьківському» радить нардепам Зінченка не чіпати. «Більшовикам» справді не позаздриш — бути між Кучмою й Медведчуком — це значно гірше, ніж між міфічними Сциллою та Харибдою.

      А поки їхні колеги по більшості вагаються, однопартійці пана Шуфрича, за його словами, не проти б «під шумок» перерозподілити й парламентські комітети, відібравши їх у опозиції «в пакеті» з віце-спікерським кріслом. Адже при тому, що Олександр Зінченко номінально й досі перебуває в лавах більшості, в українському політикумі все активніше курсують чутки про те, що колишній президент телеканалу «Інтер» веде активні переговори з керівництвом «Нашої України» щодо вступу до фракції блоку Ющенка. А «Львівська газета» з посиланням на свої джерела навіть стверджує, що «нумівці» пообіцяли всіляко сприяти Олександрові Олексійовичу у впровадженні його ідеї створити громадське телебачення або навіть запросять колишнього ідейного опонента курирувати один із телевізійних проектів блоку.

      Щодо ротації керівництва комітетів ВР, то це ще вилами по воді писано. Принаймні координатор парламентської більшості Степан Гавриш заявляє, що нічого такого «більшовики» не робитимуть, оскільки «на сьогодні це недоцільно і може дестабілізувати ситуацію в парламенті». Зі Степаном Богдановичем згоден і Володимир Литвин, який приблизно у такий же термін оцінює й наслідки потенційного переобрання віце-спікера. «Я неодноразово говорив із Зінченком — і для нього проблеми («розвінчання» у прості депутати. — Авт.) не існує, — запевнив журналістів на прес-конференції Голова ВР. —  Якщо є бажання розглянути питання, давайте розглянемо. Але я для себе хочу зрозуміти: ми хочемо роботи в парламенті чи постійного збурення, звинувачень?» Сам Володимир Михайлович, як уже неодноразово підмічала «УМ», хоче тільки працювати. І «неробочі» події в парламенті сприймає «як особисту трагедію», ні на кого конкретно за вимушений «простій» не «наїжджаючи».  Бо, як добрий пастир, спікер любить усю свою парламентську «отару»:  «Я поважаю всіх без винятку депутатів і готовий їх обнімати»...