Прикусіть язика!

      Ніхто й не сумнівався, що від голосування депутатів обласної ради за необхідність вважати російську мову на території Донеччини регіональною до найближчого суду — всього один крок. Прикметно, що саме такий розвиток подій наперед знали й ініціатори подібного кроку, оскільки, схоже, свідомо йшли на порушення чинного законодавства. Утім сподівань десь-таки відшукати бодай невеличку шпаринку в законі при цьому теж не втрачали: голова облради Анатолій Близнюк запевняв, що підлеглі юристи з цією метою вивчили в рішенні навіть кожну кому. Однак це не допомогло, тому новообрана обласна рада, переважну більшість якої складають депутати від Партії регіонів і розпочинає свою діяльність із судового протистояння.

      Першими відреагували на навколомовні депутатські потуги активісти обласної організації «Всеукраїнський комітет оборони прав людини», які вже подали до Ворошилівського райсуду відповідний адміністративний позов. Далі черга за обласною прокуратурою, де теж не приховують намірів оскаржити прийняте на сесії рішення. Певна затримка пояснюється тільки тим, що прокуратура досі не отримала з обласної ради офіційного документа з мокрою печаткою. Отже, поки тут оперують тільки проектом рішення, де очевидних «ляпів» — хоч греблю гати.

      «Я однозначно заявляю, що це рішення сесії облради суперечить діючому законодавству і підлягає оскарженню», — сказав журналістам прокурор Донецької області Олексій Баганець. Мотивуючи свою позицію, прокурор нагадав, що використання мов у державі гарантується Конституцією, однак визначається законом. До речі, голова облради Анатолій Близнюк та його партійні підлеглі й інші депутати мали б знати ще один корисний для них Закон — «Про органи місцевого самоврядування». Адже саме він визначає, що питання використання тієї чи іншої мови у радах, виконкомах тощо можуть розглядати лише ради базового рівня — міськради та сільради. А ось районні та обласні ради таких повноважень не мають.

      Не виключено, мовнозаклопотані депутати невдовзі проведуть «роботу над помилками». Тобто мобілізують ради сіл, селищ і міст, аби спершу там були прийняли рішення про російську мову як регіональну. Однак, як показують нинішні події, якогось ентузіазму чи піднесення навколо ось такого «створення умов для розвитку російської мови» пересічні донеччани не відчувають. Бо вони як розмовляли російською, так і надалі розмовляють. І більше її використовувати після надання отого статусу регіональної навряд чи зможуть, бо куди ж більше? А від обраних ними депутатів, кажуть, чекали розв'язання більш важливіших сьогодні проблем, ніж та, за яку схопилися вже на своїй першій сесії їх обранці-«поліглоти».