Останнi приготування сесiйної зали. Вид iз крiсла Голови ВР. (Фото Володимира СТАДНИКА.)
У цi днi у школярів «останні дзвоники». Потім у дітей почнуться канікули — в кого одразу, в кого після складання іспитів. У нардепів все навпаки: сьогодні пролунає дзвоник, який сповістить про початок роботи Верховної Ради, а на зміну ейфорії від депутатського призову прийдуть політичні будні — час «коаліціади», «спікеріади», «прем'єріади», «комітетіади» та інших важких епосів.
Учора нардепи-новачки знайомилися з роботою в сесійній залі та вчилися натискати на кнопки. Разом iз ними напередодні відкриття сесії в парламенті побували кореспонденти «УМ» — перевірили готовність зали засiдань i навіть «випробували на собі» спікерське крісло та робоче місце голови найбільшої фракції.
Учора в обід сесійна зала Верховної Ради була майже готова до присяги новообраних депутатів. Біля президії стояло п'ять стільців. Тут сидітимуть тимчасові спікери — Раїса Богатирьова (Партія регіонів), Олександр Турчинов (Блок Юлії Тимошенко), Микола Катеринчук («Наша Україна»), Іван Бокий (Соціалістична партія) та Адам Мартинюк (Компартія).
Навпроти, за трибуною, стояв рухівець Ярослав Кендзьор. Він оглядав залу, як це роблять пани і панянки, сівши за свою шкільну парту через десять років після випуску. «Ну як, щось змінилося?» — питаю в «нашоукраїнця». «Нічого не змінилося. Навіть вода, — Кендзьор взяв до рук тристаграмову, наполовину заповнену, пляшку «Бонакви», що стояла на трибуні. — Навіть ця вода залишилася з минулого скликання». Журналісти навколо засміялися. Того дня в них, окрім всього іншого, була нагода пофотографуватися в представницьких кріслах нардепа, спікера, ба навіть Президента. Робота — роботою, але пам'ятку хочеться мати.
До речі, інтер'єр Верховної Ради справді не змінився. Навіть килими залишилися: сині такі, вже дещо збляклі. Хоча раніше очікувалося, що шерстяний настил коридорів змінять. Але хто його знає, може, до нинішньої церемонії таки простелять нові.
На самих депутатських місцях учора вже подекуди було розміщено таблички: сидіння стануть іменними. Без назв лишалися тільки частина фракцій БЮТ і «Нашої України». «Тимошенко, швидше за все, сидітиме тут», — показав журналістам на крісло, яке стоїть у самісінькому центрі тимошенківського ареалу, на перехресті проходів, Валерій Камчатний — новобранець БЮТ, у минулому керівник апарату Харківської облдержадміністрації. «А тут, — пан Камчатний показав на крісло позаду Тимошенко, — якщо нічого до ранку не зміниться, сидітиме Турчинов». Валерій Григорович пояснює, що БЮТ учора ще не мав остаточного плану щодо розташування в залі — фракція ж велика».
129 тимошенківців сидітимуть у правій (від спікера) частині зали Верховної Ради. Правіше буде тільки 81 нардеп від «Нашої України». Найбільшу частину зали окупують «регіонали». Їх 186, і вони займуть майже весь лівий сектор. Гегемонію «регіоналів» порушуватиме купка з 21 комуністів. Вони дислокуватимуться там же, що й у минулому скликанні — в перших рядах крайнього лівого сектору. А в самісінькому центрі зали, по обидва боки центрального проходу — між Партією регіонів і БЮТ, засяде 33 соціалісти.
Майже всі чільники партійних списків займуть місця біля проходів. Це для того, щоб їм, активістам політичної боротьби, було легше висуватися до трибуни чи, скажімо, спілкуватися з колегами, які підійдуть на коротку «аудієнцію». Біля проходу сидітимуть Симоненко з Морозом і Тимошенко. Віктор Янукович чомусь сів на другому від «коридора» стільці, поруч буде ще Раїса Богатирьова. Хтось із гостроязиких журналістів прокоментував: «Це щоб від дурниць врятуватися. Богатирьова краще говорить, аніж він». Подібно і з Юрієм Єхануровим: хоча він очолював список «НУ», Прем'єр буде другим у ряду, а першим — Роман Безсмертний. Очевидно, як голова політрад — НСНУ та блоку «Наша Україна».
Що цікаво, син Януковича, теж Віктор, сів доволі далеко від батька, метрів на п'ять, зате близько до трибуни.
Віктор Вікторович, до речі, й сам навідався вчора в залу Верховної Ради. Він явно не очікував тут побачити стільки журналістів. Останні оточили його, мов переможця «Євробачення». Янукович-молодший одразу почав шукати спосіб пробратися крізь тісну мас-медійну тусовку на волю. «Давайте пізніше, — на манеру батька казав він. — Сьогодні я не розрахував свій графік так, щоб давати інтерв'ю пресі. Але я iз задоволенням дещо пізніше відповім на всі питання представників ЗМІ». На цьому й попрощалися.
На «репетицію» натискання кнопок прийшло близько двохсот нардепів-новачків. Їм пояснили, що і як, запропонували поклацати електронними «гудзиками» і навіть роздали пам'ятку — «Народному депутатові України для користування системою «Рада». «Це система, яку треба зрозуміти», — оцінив складність системи парламентський старожил В'ячеслав Коваль із Народного руху, екс-глава апарату ВР.
Дехто не встиг прийти на «тренування» і навідався познайомитися з «Радою» пізніше. Серед таких і новобранець від Соцпартії Василь Сільченко. «Я, як завжди, спізнився, тож не познайомився з сесійною залою та приладами для голосування, — поділився з кореспондентом «УМ» пан Сільченко. — Але там не настільки складна система, з нею можна ознайомитись протягом кількох хвилин. Думаю, проблем не буде».
Деякі БЮТівці обіцяли прийти на «перший дзвоник» із символікою й у «фірмовому» одязі — чи то футболках, чи светрах білого кольору з червоним серцем на грудях. Еге ж, минулого скликання такий спосіб політичної ідентифікації був модним: його використовували і «НУ», і ПР, і КПУ. «Ми побавилися цим минулого скликання, продемонстрували в такий спосіб свою на-лежність, але це вже приїлося, на це ніхто уваги не звертає, — коментує Ярослав Кендзьор. — До того ж «Нашій Україні», на превеликий жаль, нічим хизуватися. А на тому тлі, коли «Регіони» зайняли майже півзали, а ще 120 буде від БЮТ, результат «Нашої України» є скромним».
Щодо нинішньої церемонії, то вона складатиметься з двох частин: присяги народних депутатів і, власне, відкриття сесії. Детальніше про свято парламентської інавгурації «УМ» розповів голова групи з підготовки першого засідання ВРУ Іван Бокий.
«О десятій годині, — розповів Іван Сидорович, — розпочнеться урочисте засідання для присяги народних депутатів. Зазвучить козацький марш, потім на трибуні з'явиться народна артистка Ніла Крюкова і зачитає вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!». Пізніше Голова Верховної Ради IV скликання Володимир Литвин запросить на трибуну найстаршого депутата — Івана Герасимова від Компартії. Він зачитає присягу, народні депутати слухатимуть її стоячи. Після цього Національний академічний народний хор імені Вірьовки заспіває «Молитву за Україну». Потім Володимир Литвин запросить нардепів на третій поверх парламенту, де вони підпишуть текст присяги».
Папірці з клятвою роздаватимуть парламентаріям у вестибюлі Верховної Ради перед початком засідання. На кожному з них буде вказано реквізити нардепа. Підписані присяги здаватимуть до тих-таки столів реєстрації. Навзамін народним обранцям видадуть картку для голосування. Вважайте, що з цього моменту вони стали повноцінними депутатами. Адже пристрій для голосування парламентарія — те саме, що магічний жезл для шамана.
До речі, присягу під час завтрашнього засідання складатимуть не 450 нардепів, як належить, а щонайбільше 448. Річ у тім, що двоє політиків не змогли зареєструватись у ЦВК: мер Києва Леонід Черновецький, обраний за списком «Нашої України», попросив відстрочку, бо все ще тривають судові справи за результатами виборів столичного градоначальника; а «регіонал» Олег Царьов не зміг подати до ЦВК потрібних документів, бо перебуває нiбито на лікуванні, в нього теж відстрочка. Коли ці політики зареєструються нардепами (Черновецький, найімовірніше, все-таки залишиться мером), вони складатимуть присягу в індивідуальному порядку. Така ж процедура чекатиме на тих, хто не з'явиться на сьогоднішній церемоніал.
До речі, хоча Черновецького та Царьова ще не зареєстрували, в парламенті вже стоять їхні іменні стільці.
«Після підписання присяги народні депутати повернуться в зал засідань, і о дванадцятій годині почнеться засідання Верховної Ради, — продовжує розповідати про сценарій нинішнього парламентського дня Бокий. — Я як голова підготовчої групи запрошу до слова того ж таки найстарішого депутата. Коротенька промова, яку виголосить Іван Герасимов, складатиметься всього з одного речення: «Перше засідання Верховної Ради України, обраної 26 березня 2006 року, оголошую відкритим». Після цього, за традицією, пролунає Державний гімн.
Як згадувалося, окрім Бокого, «тимчасовими спікерами» будуть ще чотири політики, по одному від кожної фракції: Богатирьова, Турчинов, Катеринчук та Мартинюк. За ідеєю, в тимчасовій президії мало бути два соціалісти: Бокий — як керівник підготовчої групи, і ще один — за квотою. Однак СПУ люб'язно віддала одне своє місце Компартії — аби в президії була представлена кожна сила. Ця п'ятірка керуватиме засіданнями почергово, в алфавітному порядку. Рішення Верховної Ради вони підписуватимуть спільно. Так триватиме, аж поки парламент не обере собі повноправного керівництва.
Після вирішення кількох формальностей Верховна Рада заслухає заяву Прем'єр-міністра Юрія Єханурова про відставку. Відтоді як Україна стала парламентсько-президентською республікою, так чинитиме кожен уряд.
Потім слово матиме Президент України Віктор Ющенко.
Після перерви головуватиме вже Раїса Богатирьова. Парламент вирішить кілька формальних питань, заслухає доповідь екс-спікера Литвина і приступить до роботи над пунктами, котрі, вочевидь, відберуть у новообраних депутатів не один день. Вони формуватимуть фракції, створюватимуть коаліцію, обиратимуть спікера та його заступників, визначатимуть кількість комітетів та їхніх провідників, зрештою, формуватимуть уряд. І, допишемо окремими реченням, — тощо.
Роботи буде багато, і вона буде гарячою. Взяти для прикладу хоча б ті ж комітети ВР. Щодо цього ще позавчора розгорілися політичні пристрасті: БЮТ і СПУ виступили проти, натомість «НУ» та Партія регіонів такий формат підтримали. Зрештою, скільки списів поламали на тій же коаліції...
Словом, зі святом вас, народні депутати! І, як бажають школярам в їхніх альма матер, успіхів вам у навчанні та побільше поваги до своїх вчителів. Себто виборців.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
