У тихому озері піраньї водяться

      Вулиця Передова, якою можна виїхати з Дніпропетровська у полтавському напрямку, вважається чи не найдовшою в Україні. Її проїжджа частина внаслідок такого стратегічно зручного розташування здається дуже гамірною — пішки по ній і взагалі пересуватися небезпечно, ризикуючи потрапити під колеса автомобілів, якi несамовито гасають. Отож на такому тлі важко повірити, що паралельно з Передовою розташувалася тиха заводь — озеро Касьянка. Воно густо заросло очеретами понад людський зріст, звiдти долинає різноголосе щебетання птахів, там розкошує водоплавна птиця, у тім числі й дикi качки, — така собі тиха ідилія.

      З обох боків водойми розсипалися приватні садиби. Мешкають тут з родинами Славик Гатило та Анатолій Самосуєв. Обоє зазвичай ставили на Касьянці сітки, щоб рибкою поживитися. За іронією долі, протягом одного дня обоє й постраждали від укусів небаченої риби. Отож висновок зробили відразу: «Піранья!». До того ж від укусу риби постраждав і син Гатила. Потерпілих я, на жаль, вдома не застав. Проте поспілкувався з невісткою 56-річного Самосуєва Альоною. Як розповіла вона, свекра, завзятого рибалку, піранья вкусила за мізинець. Додому він приніс дві особини — одна з них, щоправда, виявилася дохлою. А іншу забрали іхтіологи для вивчення. З побаченого Альону найбільше вразило те, що в піраній зуби нагадують різці.

      Сенсація гайнула далеко за межі Дніпропетровська. Чи не найпоширеніше припущення — у Касьянці з'явився якийсь мутант. Бо всім відомо, що піранья є мешканкою теплих місць, а за температури нижче 10 градусів вона просто-напросто гине.

      Мешканка тієї ж набережної Касьянки Ірина Дзох і взагалі поділилася містичними спостереженнями, від яких по шкірі прокочується легенький морозець. За її свідченням, на  Великдень вони спостерігали небачений рух  цілої зграї помаранчевих ондатр. Після цього вони немовби зникли кудись взагалі. Як і дикі качки, яких донедавна тут було повно.

      Іхтіологи Нижньодніпровського басейнового управління охорони водних живих ресурсів та Дніпропетровського національного університету, звісно, теж не проминули нагоди вивчити подробиці надзвичайної події на Касьянці. Як розповів кандидат біологічних наук Роман Новицький, того дня, коли постраждали батько й син Гатило та Самосуєв, було виловлено 5 особин піраньї. А в ніч з 22 на 23 травня вони зробили, так би мовити, контрольний улов, виставивши 500 метрів сітки. На ранок оцінили результат: спіймалися ще три піраньї.

      Як розповів Роман Олександрович, усі особини виявилися одного віку та розміру. Отож, найвірогідніше, рибу хтось банально запустив з власного акваріума до Касьянки. Проте науковцi зроблять анатомічний розтин, щоб визначити, чим вона живилася.

      Стосовно сенсаційності такої події пан Новицький порадив з висновками не квапитися. Мовляв, а якщо завтра хтось запустить до Касьянки крокодила, то теж нічого страшного, бо це для нього —середовище неприродне? І нагадав про міжнародні угоди про нерозповсюдження чужих видів. Як  наочний приклад запропонував проаналізувати, чим «відгукнулася» висаджена свого часу з оранжереї амброзія. Отож і поява «неприродної» піраньї у Касьянці ще не відомо у які виллється наслідки. Тому й спостереження Ірини Дзох за ондатрами як бурхливу фантазію сприймати не варто.

ДОВІДКА «УМ»

      Піраньї — це зграйні хижі риби, розповсюджені у прісних водах Південної Америки. Зокрема, у басейні Амазонки їх називають людоїдами. Звідси й назва риб — пірат, розбійник. На потужних щелепах мають гострі зуби. Зграї піраній нападають не лише на великих риб, а й на ссавців, людей і навіть крокодилів. Нерідко вони атакують стада худоби. Укуси акваріумних екземплярів нагадують порізи бритвою, тому поводження з ними вимагає обережності. В акваріумах європейських любителів риб піраньї з'явилися на початку 80-х років.