У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Михайло Миколенко.
Засідання першої сесії новообраної Тернопільської обласної ради розпочалося з начебто несуттєвого (стосовно того, де кому сидіти у сесійній залі) непорозуміння, однак саме через це вона майже дві години взагалі не могла розпочатися. Відтак почалося ще більш «мучене» прийняття регламенту. Проектів виявилося чомусь аж два — розданий на руки анонімний і розроблений раніше робочою групою.
Основний конфлікт закрутився у контексті того, яким голосуванням — таємним (на цьому наполягали «нашоукраїнці» та депутати від Блоку Костенка—Плюща) чи відкритим (чого добивалися БЮТівці із соціалістами) — слід обирати голову обласної ради.
Нагадаємо, що нова тернопільська облрада в результаті виборів має такий склад: 54 депутати — представники Блоку Юлії Тимошенко, 48 — «нашоукраїнці», 13 — Блок Костенка і Плюща плюс 5 соціалістів. БЮТівці відразу визначили для себе роль «господарів», от тільки було зовсім не схоже, що депутати з інших політичних команд готові з цим погодитись. Відтак різноманітні конфлікти впродовж і першого, і наступного дня сесії множилися й урізноманітнювалися, засвідчуючи явні ознаки затятого протистояння між представниками БЮТ та соціалістами, з одного боку, і «нашоукраїнцями» та «костенківцями» — з другого. Були і відверті взаємні образи, і звинувачення в упередженості на адресу ТВК, і заяви в прокуратуру, і банальні сутички зі штурханиною.
Голову обласної ради наприкінці другого сесійного дня все-таки обрали, однак без участі «нашоукраїнців» і «костенківців», які відмовилися брати участь у голосуванні й навіть не висували своїх кандидатів, наполягаючи, що сесія проходить з неприйнятними для них порушеннями. Відтак кандидат виявився єдиним, і в результаті таємного голосування (за участю 66 зі 116 присутніх депутатів) головний представницький орган регіону очолив 55-річний висуванець Блоку Тимошенко Михайло Миколенко.
Михайло Миколенко народився на Вінничині, у багатодітній селянській родині. Працював помічником бригадира комплексної бригади, агрономом, з 1974-го — на педагогічній роботі. Закінчивши Тернопільський педінститут, учителював у школах Тернопільського району. Наприкінці 80-х — початку 90-х років — один з активних учасників боротьби за становлення Української держави. Тричі обирався депутатом Тернопільської райради, був заступником її голови, очолював обласне управління освіти. Згодом тривалий час працював директором Товстолузької загальноосвітньої школи. З червня 2005 року — начальник управління освіти і науки облдержадміністрації. Член партії ВО «Батьківщина».
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>
Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>
Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>
Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>