І знову бій... Між «помаранчевими»

      Засідання першої сесії новообраної Тернопільської обласної ради розпочалося з начебто несуттєвого (стосовно того, де кому сидіти у сесійній залі) непорозуміння, однак саме через це вона майже дві години взагалі не могла розпочатися. Відтак почалося ще більш «мучене» прийняття регламенту. Проектів виявилося чомусь аж два — розданий на руки анонімний і розроблений раніше робочою групою.

      Основний конфлікт закрутився у контексті того, яким голосуванням — таємним (на цьому наполягали «нашоукраїнці» та депутати від Блоку Костенка—Плюща) чи відкритим (чого добивалися БЮТівці із соціалістами) — слід обирати голову обласної ради.

      Нагадаємо, що нова тернопільська облрада в результаті виборів має такий склад: 54 депутати — представники Блоку Юлії Тимошенко, 48 — «нашоукраїнці», 13 — Блок Костенка і Плюща плюс 5 соціалістів. БЮТівці відразу визначили для себе роль «господарів», от тільки було зовсім не схоже, що депутати з інших політичних команд готові з цим погодитись. Відтак різноманітні конфлікти впродовж і першого, і наступного дня сесії множилися й урізноманітнювалися, засвідчуючи явні ознаки затятого протистояння між представниками БЮТ та соціалістами, з одного боку, і «нашоукраїнцями» та «костенківцями» — з другого. Були і відверті взаємні образи, і звинувачення в упередженості на адресу ТВК, і заяви в прокуратуру, і банальні сутички зі штурханиною.

      Голову обласної ради наприкінці другого сесійного дня все-таки обрали, однак без участі «нашоукраїнців» і «костенківців», які відмовилися брати участь у голосуванні й навіть не висували своїх кандидатів, наполягаючи, що сесія проходить з неприйнятними для них порушеннями. Відтак кандидат виявився єдиним, і в результаті таємного голосування (за участю 66 зі 116 присутніх депутатів) головний представницький орган регіону очолив 55-річний висуванець Блоку Тимошенко Михайло Миколенко.

З ДОСЬЄ «УМ»

      Михайло Миколенко народився на Вінничині, у багатодітній селянській родині. Працював помічником бригадира комплексної бригади, агрономом, з 1974-го — на педагогічній роботі. Закінчивши Тернопільський педінститут, учителював у школах Тернопільського району. Наприкінці 80-х — початку 90-х років — один з активних учасників боротьби за становлення Української держави. Тричі обирався депутатом Тернопільської райради, був заступником її голови, очолював обласне управління освіти. Згодом тривалий час працював директором Товстолузької загальноосвітньої школи. З червня 2005 року — начальник управління освіти і науки облдержадміністрації. Член партії ВО «Батьківщина».