Донецькі «регіонали», отримавши депутатські мандати, взялися за виконання своїх передвиборчих обіцянок. Отож розпочали з того, що, на їх думку, є найгострішою проблемою, яка потребує негайного вирішення. Тому вже на другому засіданні першої сесії обласної ради депутати, абсолютну більшість яких складають представники Партії регіонів, прийняли рішення — вважати російську мову на території Донеччини регіональною.
Цікаво, що в порядку денному сесії формулювання цього питання є прозорим натяком на катастрофічну нестачу здорового глузду — «Про створення умов для розвитку російської мови у Донецькій області». Не хотілося б проводити набридлих аналогій, але це все одно, якби аборигени околиць пустелі Сахара почали всерйоз перейматися створенням умов для нагромадження тут піску. Бо в Донецьку, який по праву претендує на неофіційну назву Моворосійськ, мова сусідньої країни й без того займає, м'яко кажучи, панівне становище. Хоча спроб надати їй ще якогось додаткового статусу та «створити умови» ніколи не бракувало і ці намагання й надалі продовжуються з маніакальною впертістю.
У рішенні, за яке дружно проголосували депутати (вважай «регіонали»), визначено: «встановити, що на території Донецької області, поряд із державною, українською мовою, як мова роботи, діловиробництва, документації та взаємостосунків населення, державних, громадських органів, підприємств, закладів і організацій, а також освіти, науки і культури, може використовуватися російська мова». А ще мовнозаклопотані народні обранці прийняли звернення до депутатів Верховної Ради з проханням винести на розгляд парламенту законопроект про визнання російської мови державною — поряд із українською.
Партійна дисципліна, ясна річ, серйозна. Тому за рішення проголосували, навіть добре знаючи, що воно немає ні законодавчої сили, ні якихось перспектив. Тим більше що й раніше подібним спробам належну оцінку відразу давали відповідні інстанції. Приміром, у 1997 році схоже рішення сесії опротестувала обласна прокуратура. Теж саме було зі спробами провести «мовний» референдум у 2004 році.
Закономірно всі минулі роки не давали спуску депутатам та керівникам краю активісти місцевого осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта». От і нині, як повідомила заступник голови організації Марія Олійник (їй, до речі, на самій сесії депутати-«мовознавці» так і не дали можливості виступити), «просвітяни», певна річ, готують відповідний позов до суду.