Ідуть бізнесмени — «Салют» «плохишу»!

      Стару українську примовку «не судись із багатим» в умовах теперішніх українських реалій, зокрема на Одещині, пора переінакшувати: не судись із депутатами-магнатами. Бо, як свідчить практика, навіть коли виграєш справу в суді, можеш «програти» власну державну посаду — хоч би й був міліцейським генералом! Принаймні таке враження залишається від нерівного, як виявилося, правового поєдинку: начальник УМВС України в Одеській області проти групи впливових бізнесменів-приватизаторів. Суперечка виникла за місцеву оздоровницю «Салют», де щорічно проводили літні канікули близько 840 дітей правоохоронців регіону і на яку накинув оком один із членів місцевого депутатського клану Кауфманів-Грановського.

      Якби дитячу оздоровницю звели півстоліття тому не в курортній Аркадії, може, й не було нинішніх проблем у принципового офіцера міліції Михайла Вершняка, переведеного з Києва для наведення порядку в Одесі після подій на «помаранчевому» Майдані. Не доводилося б ламати голову й керівництву відомства, в який наступний регіон відрядити на службу незручного для «крутеликів» генерал-майора... А так маємо доконаний факт — одеське ТОВ «Меандр плюс» (засноване депутатом-есдеком Максимом Кауфманом та керівником фірми з операцій iз нерухомістю «Олександр-N» Сергієм Матвєєвим) побажало заволодіти територією міліцейського «Салюту» та частиною майна дитячої оздоровниці над розкішним пляжем і перетворити його на будмайданчик для висотного житлового будинку. Кожна сотка рекреаційної землі в Аркадії продається на вторинному ринку не менш як за 50 тисяч доларів, а ціна квадратного метра житла майже не поступається ринковій вартості столичних новобудов. Міліцейський генерал став на заваді...

      До речі, Вершняк не вперше заважає депутатам-есдекам безперешкодно втілювати в життя свої приват-проекти. Першою такою несподіванкою для клану Кауфманів—Грановського стало порушення рік тому слідчим відділом Одеського облуправління МВС кримінальної справи за фактом руйнації Театру юного глядача, що теж виявився зведеним у надто розкішному й дорогому місці — поряд із всесвітньо відомим Театром опери та балету. Чи ж варто дивуватися, що засновники фірми «Кагран», у тому числі народний депутат Олександр Грановський, депутат Одеської міськради Борис Кауфман та його молодший брат Максим, дійшли спільного висновку: будівля ТЮГу, площею 2100 кв. м, розміщена якраз на тому місці, де варто б звести пристойну сауну, тренажерні зали та допоміжні приміщення для достойних людей. Звісно ж, не про колектив акторів ТЮГу йшлося — про задоволення потреб одеської бізнес-еліти і місцевого чиновництва. Однак тільки-но завершили будівництво, як з'явилися на порозі дорогої сауни кілька правоохоронців із запитанням: а чи можна ознайомитися з пакетом документів на право руйнування будівлі театру, що є пам'ятником архітектури, з метою подальшого перетворення її на спортивно-оздоровчий комплекс?

      Спробували засновники «Каграна» віднадити міліцію від об'єкта, але новопризначений начальник УМВС Вершняк не пішов на компроміси. А згодом ще й парламентський Комітет з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю зацікавився розслідуванням кримінальної справи, порушеної за цим фактом, що містить ознаки ч. 3 ст. 298 Кримінального кодексу, і вирішив узяти слідство під контроль. Як можна було театр перепрофілювати на спортивно-оздоровчий центр, дивувалися члени комітету на виїзному засіданні в Одесі цинізму й спритності місцевої бізнес-еліти! Щоб обмежити тиск на слідчих, завершення слідства було передано Головному слідчому управлінню МВС України. Хоча, зауважимо, минув рік, відколи почалося розслідування, а кінця, як мовиться, не видно...

      Так само, до речі, як не чути жодних вісток про передачу до суду серії кримінальних справ, пов'язаних із кримінальними зловживаннями та порушеннями законності групою державних високопосадовців та бізнесменів при реконструкції міжнародної дитячої оздоровниці «Артек», до якої теж нібито причетні впливові одеські депутати. Принаймні достеменно відомо, що багатомільйонні фінансові потоки для кримського «Артеку» чомусь проходили через одеський благодійний фонд реконструкції і розвитку МДЦ «Артек». Рік тому глава правоохоронного відомства Юрій Луценко, відповідаючи на претензії одного з лідерів СДПУ(О) Леоніда Кравчука щодо неправомірності звинувачень у зухвалих махінаціях нардепа Грановського, зауважив: «А як я інакше можу про нього говорити, якщо в громадській приймальні цього депутата в Одесі розміщувався Фонд реконструкції і розвитку «Артеку», було зібрано більше 600 мільйонів гривень, а до «Артеку» дійшло менше двох мільйонів? Інші видані фірмам з ознаками фіктивності...» Конкретизуючи звинувачення, прокуратура Криму незабаром окреслила тіньову схему: під приводом надання добродійної допомоги підприємства як з державною, так і з іншою формою власності на підставі листів Держуправління справами перераховували значні грошові кошти нібито на реконструкцію приміщень «Артеку». Так, тільки шістьма залізницями «Укрзалізниці» у вересні-листопаді 2004 року «Одеському добродійному фонду реконструкції і розвитку МДЦ «Артек» перераховано 319 млн. грн. Пізніше слідство встановить й інші надходження, цифра акумульованих коштів перевищить 450 мільйонів... І ще слідство документально закріпить: вказані грошові кошти під різними приводами перераховувались численним комерційним структурам і були використані для придбання різноманітної продукції, векселів або переведені в готівку. Зустрічними перевірками, проведеними із залученням фахівців ГоловКРУ України, також буде встановлено: «велика частина виділених на реконструкцію МДЦ «Артек» грошових коштів, використана не за цільовим призначенням», не дійшла до адресата.

      Після провалу на виборах-2006 одеський бізнес-клан вирішив іти напролом, намагаючись врятувати один iз проектів, розпочатих у 2003 році, — добитися перетворення в будмайданчик дитячої оздоровниці «Салют», розташованої в курортній Аркадії, що належить безпосередньо МВС. «Такого неприкритого тиску на керівництво обласного управління внутрішніх справ, пов'язаного із погрозами столичних покровителів одеської фірми «Меандр плюс», ще ніколи не було», — не приховував здивування на зустрічі з журналістами заступник начальника облУВС Євген Булка. А генерал Вершняк у розмові з автором цих рядків уточнив: усі телефонні вимоги й попередження з боку впливових київських патронів фірми, включно з настоятелем одного зi столичних соборів, зводяться до одного: не шукайте зайвих неприємностей, віддайте фірмі «Меандр плюс» придбане за рахунок реконструкції здравниці «Салют» майно і не перешкоджайте зведенню на її території висотного житлового будинку з паркінгом!

      Чи мають підстави власники «Меандру» для проштовхування через міськраду «проекту землеустрою з відведення земельної ділянки» площею 1,1058 га в 4-річну оренду»? Ми переконані в протилежному, сказав на зустрічі з журналістами заступник начальника УВС пан Булка. Річ у тім, що в липні 2003 року власники «Меандру» побажали проінвестувати реконструкцію оздоровниці «Салют», а згодом переказали на рахунок облУВС близько 900 тис. грн., причому дотепер невідомо, які покровителі фірми були задіяні як посередники. Надалі ж переказ цих грошей юристи «Меандру» намагаються витлумачити на користь фірми: мовляв, відбувся «акт купівлі-продажу державного майна» — низки об'єктів оздоровниці. Однак рівно рік тому проголошено вердикт Господарського суду Одеської області: укладений «Меандром плюс» договір про інвестування 1500000 грн. у реконструкцію дитячого табору «Салют» є недійсним. А зустрічний позов «Меандру» суд відхилив як необгрунтований, зокрема, як акцентувала головуюча на процесі, у зв'язку з відсутністю «узгодження Міністерства внутрішніх справ на підписання такого договору» між облуправлінням МВС і ТОВ «Меандр плюс».

      Напередодні літнього оздоровчого сезону-2006 керівництву облУВС вдалося належним чином підготувати оздоровницю до заїзду першої зміни дітей і школярів. І самих працівників міліції, що мають дітей, і членів їхніх сімей збирали по вихідних, щоб відремонтувати фонтан, справити дрібний ремонт деяких об'єктів. Деякі роботи виконані за сприяння організацій-спонсорів, які не намагалися заробити багатомільйонні капітали на наданні допомоги дітям. Більше того, планується звести на території оздоровниці містечко юних помічників автоінспекторів.

      Майбутня доля оздоровниці «Салют» залежить від місцевих суддів та депутатського корпусу Одеської міськради, якому невдовзі після відзначення Міжнародного дня захисту дiтей належить проголосувати: бути в курортній Аркадії повноцінному дитячому табору «Салют» чи будмайданчику для бізнесменів-нуворишів.