Невідомий нацизм

      Представники 11 країн-членів Міжнародної пошукової служби (МПС) позавчора прийняли рішення розсекретити німецькі архіви часів Другої світової війни, повідомляє Бі-Бі-Сі. МПС є підрозділом Червоного Хреста. До складу комісії, яка керує роботою цієї служби, входять представники Німеччини, Бельгії, Великої Британії, Голландії, Греції, Ізраїлю, Італії, Люксембургу, Польщі, Франції та США. Таємність документів до цього часу обгрунтовувалася правом людей на недоторканність приватного життя, але тепер, через 60 років після закінчення війни, комісія на своєму засіданні в Люксембурзі вирішила, що настав час відкрити архіви для істориків та дослідників. Інша причина полягає в тому, що американські вчені звинувачують німців у приховуванні  минулого. Під тиском таких звинувачень міністр юстиції Німеччини Брігітта Ципріс минулого місяця пообіцяла відкрити широкий доступ до жахливих документів.

      Вважається, що в цих архівах є документальні підтвердження воєнних злочинів нацистів. Усього в списках, які є у розпорядженні МПС, нараховуються прізвища 17,5 мільйона осіб. У 47 млн. оригінальних документів зберігаються подробиці життя та невільничої праці в'язнів трудових і концентраційних таборів та політв'язнів. Це свідчення з перших рук, історія гітлерівської Німеччини, написана самими нацистами, наголошує Бі-Бі-Сі. Німці з властивою їм педантичністю фіксували все: від кількості вошей на голові ув'язненого до точного часу його страти. В одному документі міститься звіт про те, що начальник концтабору Маутхаузен в Австрії власноруч розстріляв 300 в'язнів із нагоди дня народження Гітлера. В документах також міститься інформація дуже делікатного характеру, наприклад, звіти про псевдомедичні досліди над в'язнями, прізвища колаборантів, гомосексуалістів та повій, дітей, які народилися від зв'язків у концтаборах.

      Архів зберігається в місті Бад-Арользен у Центральній Німеччині. Доступ до нього досі мав лише Міжнародний Червоний Хрест, який за даними цих старих папок допомагав людям, що пережили Голокост чи іншим чином пройшли через нацистську м'ясорубку, знайти своїх близьких чи довідатися про зниклих родичів. Але широкій публіці доступ до архіву був закритий. Вчені-історики стверджують, що відкриття доступу до документів, які зберігаються на архівних полицях загальною довжиною 27 кілометрів, не викличе потребу переписувати історію, але допоможе чіткіше зрозуміти природу нацизму та відкриє персональні картини страждань його жертв.