Голови полетіли...

      Рекордна для України за весь період незалежності першотравнева демонстрація — ось, мабуть, і все, чим запам'ятається Чернігову мер Микола Рудьковський. І не тому, що більше ні на що він не здатен — без сумніву, у добре відомого в місті (зокрема, організацією демонстрацій протесту проти підвищення комунальних тарифів) соціаліста в політичному арсеналі знайшлося б ще чимало сюрпризів. Однак — не в цьому житті, чи то пак, не в цій каденції. Бо в цій пан Микола вирішив проміняти здобутий із такими трудами персональний кабінет у мерії на одне із 450 крісел під «куполом» Верховної Ради. Тобто Рудьковський зрікається посади міського голови Чернігова заради мандата народного депутата. Тож рано сердешні чернігівці зітхнули з полегшенням — на них чекає нова виборча кампанія. Одразу після того, як міська рада розгляне заяву «проходящого» мера і призначить нові вибори.

      Журналісти, почувши цю новину, навіть не здивувалися. Надто вже Микола Рудьковський — активіст, що прославився спершу переховуванням на жорсткому диску домашнього комп'ютера записів майора Мельниченка, а потім — спільною з Шуфричем власністю нафтової свердловини на Полтавщині, поїздками по Києву в розкішному кабріолеті улюбленої марки Джеймса Бонда «Астон-Мартін» тощо, — добре вписався в інтер'єр Верховної Ради. Де, до речі, до обрання нардепом минулого скликання значився у помічниках-консультантах депутата Валентини Семенюк. Чомусь складно було уявити Рудьковського без ВР... Чи ВР без Рудьковського? Втім на випадок обурення чернігівців, які за нього голосували, у пана Миколи є добра «відмазка»: він — людина партійна. А партія сказала — треба йти у парламент. Саме таке рішення ухвалив днями пленум обкому Соцпартії: «у складний період становлення» нової системи влади тамтешні соціалісти висловилися за «необхідність мати у Верховній Раді представника від Чернігівської області» першого секретаря ЧО СПУ.

      А от у сумнозвісного голови Полтави Анатолія Кукоби історія інша. Пан Анатолій, нагадаємо, у своєму місті постать знакова. Як свідчать, перелякано озираючись, місцеві чиновники й прості городяни, «усе місто «тримає». Ще б пак, адже мером Кукоба у Полтаві вже давно. Навіть незважаючи на те, що паралельно «без проблем» працював народним депутатом IV сликання, всупереч Конституції, законодавству і всім можливим нормотворчим актам України. Не виключено, що знайде спосіб керувати містом із муніципальної будівлі і надалі. Як уже писала «УМ», на минулих виборах Анатолій Кукоба знову переміг, хоча цього разу його відрив від найближчого конкурента був просто жалюгідним — якихось півтора відсотка. Однак скликати сесію міськради так і не зміг — не було кворуму. Тому, як повідомив журналістам голова Центральної виборчої комісії Ярослав Давидович, Кукоба написав заяву про відмову від посади мера Полтави. І минулого вівторка ЦВК зареєструвала його, як, до речі, і Миколу Рудьковського, народним депутатом.

* * *

      Станом на вчорашній ранок ЦВК зареєструвала депутатами загалом 435 осіб.

      А ось міський голова Києва Леонід Черновецький, як дізналася зі своїх джерел УНІАН, звернувся до Центрвиборчкому з проханням про відстрочку розгляду питання про його реєстрацію народним депутатом до 1 вересня. Відчуває, що не втримається на мерстві?..

А ТИМ ЧАСОМ...

За двома кріслами поженешся...

      Приклад мерів Полтави і Чернігова не надихнув міського голову Кіровограда Валерія Кальченка. Попередньо цей БЮТівець, обраний і народним депутатом, неодноразово заявляв, що посаду мера залишати не збирається. Та 16 травня стало відомо, що він не полишає надії сумістити дві представницькі посади: міського голови та народного депутата України.

      На прес-конференції Валерій Кальченко розповів журналістам, що про можливість сумісництва мріє з 2002-го і це «буде найкраще для міста». Мер вважає, що позитивне чи негативне вирішення цього питання належить до компетенції депутатів Кіровоградської міськради (більшість яких становлять політичні соратники Кальченка по БЮТ). А ще — від того, хто буде Прем'єром. Виконувати ж обов'язки міського голови на місці, за задумом Валерія Кальченка, може його перший заступник — Станіслав Берьозкін, підприємець (торгові марки «Сонола», «Дивное»).

      Про законність цієї ініціативи-авантюри якось не згадали. Тим більше про вибір кіровоградців: він тут, виходить, ні до чого — голосували ж ніяк не за підприємця...