Україна із СНД виходити не збирається. Принаймні найближчим часом. Про це вчора на прес-конференції заявив міністр закордонних справ Борис Тарасюк, намагаючись поставити жирну крапку у відповідних розмовах та дискусіях, які активізувалися останнім часом. Щобільше Україна планує, принаймні декларативно, і надалі докладати максимум зусиль, аби ця Співдружність не померла, а жила і процвітала.
Тему ймовірного прощання України з СНД почали обговорювати не лише у нашій країні, а й в інших державах-членах Співдружності після того, як Грузія оприлюднила наміри вийти з неї. Ще більше активізувалися ці розмови після заяви заступника глави українського МЗС Володимира Огризка та керівника Головної служби зовнішньої політики секретаріату Президента Костянтина Тимошенка про те, що офіційний Київ вивчає можливість наслідувати приклад Тбілісі. Вони обоє окремо аргументували висновок про неефективність СНД. Учора міністр Тарасюк, який також неодноразово висловлювався на тему недієздатності цього об'єднання, знову нагадав свою тезу. Зокрема, на два різні питання журналістів про його особисте майбутнє як політика і про перспективи Співдружності, він зазначив, що його «майбутнє більш визначене, аніж майбутнє СНД», яка переживає «стагнацію» (а щодо себе в контексті майбутньої відставки уряду, то він висловив готовність і надалі працювати в міністерстві). Окрім того, міністр акцентував, що всі поривання Києва якось виправити ситуацію (щодо недієздатності СНД) не знаходять адекватної реакції, натомість складається враження, «що в СНД існує алергія на українські ініціативи».
Проте усвідомлення безперспективності Співдружності таки не надихає наших високопосадовців зробити рішучий крок і просто-напросто покинути її лави. Нагадаємо, політолог Вадим Карасьов у коментарі «УМ» оцінив заяви-натяки українських дипломатів про ймовірний вихід із СНД як «обережне прощупування реакції та ситуації». Очевидно, що Київ її прощупав і, можливо, зрозумів, що краще не наражатися. Адже одразу після початку процесу «прощупування» з боку Москви почали лунати не надто втішні заяви про ймовірні проблеми, які Україна отримає завдяки старанням Росії у відповідь на антиСНДівські кроки. Отож зараз МЗС обіцяє, що Київ і надалі попри «алергію» докладатиме всіх зусиль, аби «змусити СНД працювати по питаннях, які становлять інтерес для країн-учасниць СНД і їх громадян».
Але навряд чи вчорашня заява Тарасюка вгамує проросійську критику щодо антиСНДівських кроків України. Адже вже за кілька днів у Києві відбудеться саміт ГУАМ, де це об'єднання буде перетворено в повноправну міжнародну організацію зі штаб-квартирою в українській столиці. Власне з самого початку створення ГУАМ у 1996 році його розглядали як альтернативу СНД. Сам Тарасюк називає це об'єднання продуктом неефективності Співдружності. «Це об'єднання не проти когось, а це об'єднання держав, які мають спільні виклики, інтереси і хочуть їх реалізувати», — додав міністр.
Він зауважив, що ГУАМ постійно розвивається, і якщо створювалося воно на базі стурбованості чотирьох країн з приводу своєї національної безпеки і в той час, коли переглядався договір про збройні сили в Європі, то зараз фактично переросло у паралельну економічну організацію. Так, напередодні саміту відбудеться спільне засідання міністрів економіки, енергетики і голів митних відомств України, Азербайджану, Грузії та Молдови, а також засідання Ділової ради за участi представників торгово-промислових палат цих країн. Окрім того, напередодні у Києві пройде зустріч національних координаторів ГУАМ, голів прикордонних служб, міністрів внутрішніх справ та служб безпеки, зустріч у форматі ГУАМ-США та засідання Ради міністрів закордонних справ. Планується, що на день народження нового ГУАМ завітають ще три президенти держав, які не є членами цього об'єднання. А провідними темами дводенного саміту стануть, окрім обговорення його нових завдань, енергетична безпека та врегулювання «заморожених конфліктів».