Місцеві репетиції парламентської коаліції?

      Підготовча передсесійна пауза на Волині затягнулася надовго. У боротьбі за крісло обласного голови зійшлися дві політичні сили, які здобули найбільшу кількість депутатських мандатів, — Блок Юлії Тимошенко та «Народний союз «Наша Україна». Першим до власної, ні з ким не поділеної більшості в облраді не вистачило лише одного голосу — БЮТ зайняв рівно половину місць у сесійній залі, маючи в своєму активі 40 мандатів із 80. «Нашоукраїнці» здобули 18, решту поділили між собою ще чотири політичні сили: УНБ Костенка—Плюща (6 місць), Блок Бориса Клімчука «Рідна Волинь» (5), Партія регіонів та Народний блок Литвина (по 4) і Соціалістична партія (3). Тож для «важковаговиків» інтрига полягала в тому, на чий бік схиляться аутсайдери. Кажуть, торги велися до останнього, і навіть у ніч перед сесією головні конкуренти все ще прораховували різні варіанти та сценарії її проведення. Із суперницьких таборів просочувалася різна конфіденційна інформація, яка так сплутала всі карти у цій грі, що спрогнозувати остаточний результат не бралися навіть найближчі до владних коридорів та закулісних партійних розкладів особи. Стовідсотково було відомо лише те, що кандидатів на крісло голови облради буде двоє: від БЮТ — Анатолій Грицюк, голова Ківерцівської райдержадміністрації, від «Нашої України» — керуючий Волинським регіональним управлінням ЗАТ КБ «Приватбанк» Микола Романюк.

      Спіткнулися депутати, здавалося б, на елементарному — регламенті й «розсадці». БЮТівці демонстративно не сіли на визначені для них місця, бо хотіли, аби депутатів розсадили по фракціях, а не в алфавітному порядку (раніше сиділи по округах). Як сісти і як проводити сесію без налагодження електронної системи для голосування — у цих питаннях депутати загрузли до самого обіду. Картки у гніздах для голосування були безіменні та безномерні, отож голосування проводити було неможливо. Пропонувалося у перерві виготовити такі картки, як потрібно, але половина депутатського корпусу вперто цього не хотіла: мовляв, вони не довіряють ані електронній системі, ані людям, які її обслуговують. Довелося голосувати «в ручному режимі», тобто підняттям щойно отриманих депутатських посвідчень.

      Та зрештою, поправивши нерви в буфеті кавою із коньячком (до вечора всі запаси їжі та спиртного були спустошені), депутати таки розсілися по фракціях і почали працювати — на черзі було обрання голови. Таємне голосування лічильна комісія, у якій більшість місць належить БЮТ, вирішила проводити у фойє. Однак це викликало спротив «нашоукраїнців» та інших партій, які запідозрили БЮТ у намаганні контролювати процес волевиявлення своїх депутатів. БЮТівці відгавкувалися: мовляв, після того як опоненти на кожному кутку розповідали про те, як перекупили 10-15 соратників Тимошенко, не мають іншого виходу.

      Доведені до найвищої точки кипіння, депутати затято відстоювали кожен свою демократію. Але врешті-решт голосування таки відбулося — під прицілом телекамер, фотооб'єктивів і пильних поглядів колег-депутатів. Результати його мало кого здивували — перемога Анатолія Грицюка як представника найбільшої в облраді політичної сили була прогнозованою. Хоча мінімум — 42 набрані голоси — засвідчив, що «тимошенківці» перестраховувалися недарма. Романюкові віддали 36 голосів.

      А завершилося все, як у добрій казці: суперники на трибуні обнялися й поцілувалися, Грицюка привітав із перемогою і головний депутат-«нашоукраїнець», він же голова Волинської облдержадміністрації Володимир Бондар. Маленька регіональна репетиція того, що ми невдовзі побачимо у Верховній Раді, відбулася.