Литвин задоволений: він користується моментом і все ще керує. (Фото автора.)
«Якщо у Верховній Раді робота йтиме так само «продуктивно», як у підготовчій групі, то одразу можна сказати, що ніякої роботи в парламенті не буде». Так Микола Азаров сказав. І це, схоже, саме той випадок, коли з Миколою Яновичем доведеться погодитись. Бо поспостерігавши за тим, як найкращі (чи принаймні такі, яких їхні сили вважають «найпідкованішими» в організаційних питаннях) представники новообраної Верховної Ради розв'язують, а точніше, НЕ розв'язують суто технічні проблеми, можна собі тільки уявити, як ця Верховна Рада обиратиме спікера, ділитиме комітети, призначатиме Прем'єр-міністра...
Як ви вже, мабуть, здогадалися, своє третє засідання, яке відбувалося позавчора, підготовча депутатська група, що повинна організаційно забезпечити проведення першої сесії нового парламенту, знову «провалила». Хоча починалося все дуже «пристойно». У конференц-залі ВР, де засідають «підготовники», від журналістів яблуку не було де впасти. По одному й групами до приміщення входив «31 парламентський комісар» (на засідання прийшли всі до одного: 12 представників Партії регіонів, 9 — Блоку Тимошенко, 6 — «Нашої України» і по 2 соціалісти та комуністи). Неквапом роззирався навколо «регіонал» Євген Кушнарьов (він заміняв відсутнього Едуарда Прутніка), попереду якого до свого місця пробиралася крізь стрій телеоператорів і фотографів посвіжіла й трохи ніби схудла білявка (їй, до речі, личить) Раїса Богатирьова. Павичем (не тому, що надутий, а тому, що великий і поважний — усім впадає в око) походжав Петро Порошенко, час від часу про щось перешіптуючись із соратниками по так і не створеній досі коаліції — БЮТівцем Миколою Томенком та соціалістом Станіславом Ніколаєнком. Судячи з уривків розмови, які долетіли до нашорошених вух представників ЗМІ, домовлялася трійця про якусь «перерву через 15 хвилин». Але тут до приміщення зайшов сяючий, як нова копійка (хто там щось казав про суїцидальний настрій? Якщо й було, то давно і неправда!) Володимир Литвин, який, нагадаємо, на правах спікера попереднього скликання ВР головує на засіданнях підготовчої групи, і «урок» розпочався.
«Урок», тому що для початку усміхнений «учитель» запропонував «як у школі, провести перекличку». Відзначивши у «журналі» присутніх, перейшли до справи: обрання керівника робочої групи. Тобто це Литвин думав, що перейдуть, а насправді вийшло інакше. «Нашоукраїнець» Юрій Ключковський висунув пропозицію спершу затвердити положення про роботу підготовчої групи, а тоді вже на його основі діяти далі. Микола Азаров від ПР запропонував до проекту цього «регламенту» доповнення, згідно з яким легітимним вважається тільки те засідання групи, на яке «прішлі двє трєтіни» (себто не менше) її складу. Далі лунали пропозиції щодо права однієї чи двох фракцій оголошувати перерву, але представники ЗМІ їх чули вже «спинами» — на цьому місці всіх журналістів чемненько попросили вийти з приміщення й не заважати депутатам працювати.
Під важкими (дубовими?) дверима, за якими відбувалася депутатська «підготовка», довелося нудитися майже півтори години. Щоправда, вже через п'ять хвилин двері розчинилися — схоже, недарма Порошенко з компанією домовлялися про перерву, бо її таки оголосили. «Кофі-брейк?» — поцікавилися журналісти у прес-секретаря Володимира Литвина Ігоря Сторожука, який перетнув «кордон»-поріг між пресою та нардепами. «Просто брейк», — по-боксерському пожартував Сторожук, і двері знову зачинилися — з парламентаріїв «у народ» ніхто так і не вийшов.
Як згодом з'ясувалося, поки в коридорі «акули пера і мікрофона» обговорювали собачий корм і манікюрниць, політичних лідерів і колишніх дружин, підкидали монетку, оберуть «підготовники» собі голову чи ні й хто ним буде, та надзвонювали редакторам («новин іще нема»), депутати у конференц-залі займалися не набагато конструктивнішою роботою. Положення про роботу групи, правда, таки ухвалили — без поправки щодо «двох трєтін» і з дозволом оголошувати 30-хвилинну перерву в роботі групи на прохання будь-якої з фракцій («за» проголосувала «група 17» — представники БЮТ, «НУ» та СПУ). Однак далі цього справа не пішла.
Причому заблокували роботу нібито саме представники «триєдиної» більшості. Так принаймні випливало зі слів їхніх опонентів та спікера Литвина, які по завершенні свого неплідного засідання залюбки пояснювали журналістам, чому група знову так ні до чого й не домовилася. Поцікавитися думкою самих «неконструктивних елементів» не вийшло — всі вони нишком втекли від преси через «задній хід»...
Отже, з пояснень «регіоналів» та комуністів, ситуація в підготовчій групі склалася така. Після того як більшість, себто 17 представників БЮТ, «Нашої України» та Соцпартії, проголосувала положення про роботу групи, наступним питанням хоч-не-хоч треба було ставити на голосування кандидатуру на посаду керівника «підготовників». Бо саме так у цьому положенні й записано: спершу — обрання голови, потім — усе інше. Партія регіонів запропонувала обрати чинного першого віце-спікера, комуніста Адама Мартинюка. Однак тут «більшовики» вперлися рогом — Мартинюка підтримати не захотіли, а альтернативи йому не запропонували. «Вони це пояснюють тим, що «треба рухатися далі» — призначати дату відкриття першої сесії, визначатися з основними питаннями, які на ній будуть розглядати, тощо», — розповідав Володимир Литвин, дивуючись, що таким чином «група 17» суперечить власноруч затвердженому «регламенту».
Власне, на цьому робота й завершилася. Більшість уперто не хотіла голосувати за Мартинюка, меншість — продовжувати роботу без обрання голови, і віз залишився там, де й стояв. А в чому полягає проблема для «лебедя, рака і щуки», які навіть звичайного «технаря», яким, по суті, і є голова підготовчої групи, не можуть обрати, маючи в цій групі більшість, замість них пояснювали Литвин, Азаров і сам Мартинюк.
Наступне засідання підготовчої групи призначили на 15 травня. До речі, згідно з Конституцією, відкриття першої сесії новообраного парламенту має відбутися не пізніше 28 травня (протягом 30 днів після оголошення результатів парламентських виборів). Щоправда, при цьому в Основному законі нічого не сказано про те, що трапиться, якщо в цей термін депутатам вкластися так і не вдасться. На відміну від жорстких умов створення коаліції (якщо її не буде протягом 60 днів, Президент має право розпустити парламент), жодних санкцій за «запізнення» з відкриттям сесії Конституція не передбачає. Тож часу в парламентських «технарів» іще вдосталь...
Микола Азаров, народний депутат від Партії регіонів:
— На цій підготовчій групі лежать суто організаційні питання, я не бачу тут жодної політики! Ці технічні питання треба вирішувати, як же інакше? А ми дві години знову воду в ступі товкли і по суті нічого конкретного не обговорювали. І ми ж бачимо, що в них (БЮТ, «НУ» та СПУ. — Ред.) нічого не виходить, тому запитали: скільки вам треба часу для того, аби ви на цю суто технічну посаду висунули свою кандидатуру. День? Мало, кажуть. Два? Теж мало. Понеділок? Добре, хай буде понеділок. Але ж ви бачите, як вони про коаліцію домовляються — щодня кажуть «завтра, завтра», і досі нічого нема. Тому на понеділок теж не варто покладати великі надії.
А ми запропонували Мартинюка недаремно — він очолював таку саму групу на початку минулого скликання, стільки років у парламенті пропрацював... Могли б запропонувати когось іншого, але ж для цього треба знати, чим їм не підходить Мартинюк! А вони не кажуть. І свого нікого не пропонують.
Володимир Литвин, Голова ВР IV скликання:
— В основі всього цього (гальмування роботи підготовчої групи. — Ред.) лежить недомовленість [БЮТ, «НУ» та СПУ] про коаліцію і небажання віддавати важелі впливу тій чи іншій політичній силі в процесі підготовки до сесії. Хоча [організаційних] проблем виникає багато — вже зараз починають штурмувати готель «Київ», щоб поселяти народних депутатів. Причому переважно ті, хто в минулому скликанні вже отримав квартиру в Києві або компенсацію за квартиру.
Щодо пропозицій про дату початку сесії, то лунають 24 і 26 травня. Між іншим, на початку минулого скликання 28 травня вже було обрано Голову Верховної Ради (і це при тому, що вибори відбулися 31 березня, а не 26-го, як цього року. — Ред.). Усе залежатиме від того, коли будуть досягнуті домовленості щодо коаліції й уряду. Але ви ж бачите, як вони домовляються... Мабуть, тягнутимуть до останнього. Ви ж бачите, у них є 17 голосів, вони можуть ухвалити будь-яке рішення, але не можуть. Мені дуже не хотілося б, щоб рішення приймали «через коліно», бо це протистояння і ворожнечу вони будуть вносити в сесійну залу. Якщо немає порозуміння з таких технічних питань, то що ж буде з питань принципових?!
Адам Мартинюк, перший віце-спікер ВР IV скликання, народний депутат від КПУ:
— Я не розумію, чому виникла проблема з моєю кандидатурою. Заперечень не було ніяких, навпаки, мені було приємно чути їхню похвалу на свою адресу й дуже хороші епітети, яких я, напевно, (скромно потупивши очі) не заслуговую. Але є політична воля, точніше, її відсутність. Три засідання підготовчої групи продемонстрували істинний стан речей із так званою «помаранчевою», чи демократичною, коаліцією. Мене підтримують 14, «проти» не голосує ніхто, не утримується ніхто, у чому ж справа? А просто у них немає єдності. Думаю, їх цікавить визначення дати початку сесії тільки з однією метою: щоб після того, як буде названа ця дата, бойкотувати подальші засідання підготовчої групи. Щоб не показувати всім, який у них розбрат.
А я бути головою підготовчої групи не рвуся — ця посада мені нічого не додає. Але якщо я зніму свою кандидатуру, ситуація не зміниться. Бо зараз може бути або Мартинюк від 14-ти, або хтось інший — від 17-ти. Від них, на жаль, нікого немає.
Вони називають Ключковського, Бокого, Порошенка, Турчинова — але це тільки між собою, «неофіційно». А «офіційно» нікого не висувають.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
