Ще один шанс для «своїх»

      Колишній голова Донецької облради, а зараз уже фактично народний депутат Борис Колесников нещодавно заявив: посада керівника Донецької облдержадміністрації йому тепер дуже нагадує роботу ... колгоспного сторожа. Причому з тією різницею, що в колгоспі ще хоч залишилось що сторожувати... Ніде правди діти, частина правди у його словах таки є. Бо після того, як в області «попаслися» тутешні скоробагатьки, які нині активно обживають столицю, Донеччина й справді стала схожою на колгосп, де розікрали все до останнього цурпалка.

      За рік із «хвостиком», поки областю керував Вадим Чупрун, вишикувалася довжелезна черга претендентів на крісло голови ОДА. Серед них фігурували й такі кандидати, яким і справді більш пасували б кожух, валянки та дробовик сторожа. Однак деяких таки сприймали всерйоз, оскільки йшлося про гідну заміну недавньому керівнику. Серед таких — і Володимир Логвиненко.

      Його прізвище в кулуарах місцевого «будинку влади» називали ще до того, як глава держави підписав документ про звільнення Чупруна. І саме цей керівник із солідним стажем роботи в місцевих органах влади став серйозною альтернативою ймовірному «чужому» кандидату. Оскільки відчутною перевагою «свого» стало досконале знання специфічного регіону та довгої низки притаманних йому особливостей.

      61-річний Володимир Логвиненко, хоча і є уродженцем сусідньої Дніпропетровщини, як фахівець (інженер-будівельник) і керівник відбувся саме в Донецькій області. Свого часу працював головою Краматорського міськвиконкому, де, до речі, розпочинав своє кар'єрне сходження і колишній голова облдержадміністрації, а нині голова облради, «регіонал» Анатолій Близнюк. На початку 90-х років Логвиненко був на посаді першого заступника голови Донецької облдержадміністрації, а з 2002 року працював заступником «губернатора» з питань промисловості, транспорту та зв'язку. А після відставки у 2005 році тодішього голови ОДА Близнюка певний час виконував обов'язки першого керівника області. Тобто досвіду і відповідних знань кандидату не позичати.

      Зрештою, в столиці теж почали сприймати кандидатуру Логвиненка як найбільш оптимальну та компромісну, і Кабмін уже подав главі держави подання про призначення його на посаду голови ОДА. Тепер черга за Президентом, який, мабуть, скористається можливістю дати донеччанам ще один шанс довести, що відповідально й ефективно керувати потужною областю може не «варяг», а місцевий вихованець. Хоча досі це вдавалося з перемінним успіхом.

      P.S. Як інформує сайт «Обком», у квітні 2002 року Логвиненко був гендиректором концерну «Енерго», який пов'язують з іменами екс-Генпрокурора Геннадія Васильєва і «донецько-російського» бізнесмена Нусенкіса. До групи «Енерго» входять метзавод «Донецьксталь», Ясинуватський і Макіївський коксохіми, «Кредитпромбанк», шахта «Червоноармійська-Західна» і дві російські шахти — «Зарічна» та «Костромська».

ДО РЕЧІ

      Президент Віктор Ющенко відреагував на подання Кабміну і звільнив Степана Бульбу з посади голови Полтавської обласної державної адміністрації у зв'язку з обранням його народним депутатом (від Соцпартії).

      Щодо іншого «губернатора» — Василя Червонія, якого «відставили» і уряд, і обласна рада, то Президент звільнить його з посади «з дотриманням усіх формальностей» — після завершення терміну взятої Червонієм відпустки, повідомила вчора на брифінгу прес-секретар глави держави Ірина Геращенко.