ЦИТАТИ ТИЖНЯ

Віктор Ющенко, Президент України

— про роль 9 Травня у творенні парламентської коаліції:

      — Більше півстоліття тому український народ здобув Перемогу над окупантом. Незалежно від кольору прапора чи крою мундира, всі українці боролися за одне — право вільно жити на батьківській землі. Ми не можемо переписувати складні сторінки своєї історії, але можемо і мусимо об'єднатися заради майбутнього. День Перемоги — це хороша нагода для такого примирення. Я звертаюся до ветеранів Радянської та Української повстанської армій від імені покоління ваших синів і дочок: (...) потисніть один одному руки, пробачте один одному заради України, заради ваших дітей та правнуків. Українська нація гідно оцінить ваш крок.

      Прикро, що на офіційному рівні держава досі не визнала всіх, хто воював за свободу й незалежність України. У цій справі я покладаю великі сподівання на новий парламент. Сподіваюся, він зуміє вирішити питання статусу всіх, хто воював... Думаю, це має стати одним із пунктів політичної угоди про формування коаліції.

(сайт www.president.gov.ua)

Сергій Терьохін, екс-міністр економіки, депутат V скликання від БЮТ

— про «сімейні» перспективи творення коаліції та місце Тимошенко у владі й опозиції:

      — Усе буде, як в анекдоті: чергова сварка між чоловіком і жінкою закінчилася народженням нової дитини. Думаю, до червня створиться коаліція, і Прем'єром буде Тимошенко. Але мені здається, що недовго. Може, рік. Чи більше? Оце вже питання. Бо президентські вибори не за горами, залишилося три з половиною роки... Але якщо Тимошенко повернеться в опозицію й опонуватиме Ющенку — це буде своєрідний апокаліпсис.

(«Українська правда»)

Олег Рибачук, голова секретаріату Президента

— про підстави, на яких Юлія Тимошенко може знову очолити уряд:

      — Вона має поводитися досить переконливо, щоб сформувати коаліцію, переконати потенційних партнерів, тому що структура [правлячої коаліції] зараз та  сама, що й рік тому... Ті самі люди, з тим самим менталітетом — і вони знову намагаються зійтися разом. Кажуть, повторний шлюб щасливим не буває, але цього разу для Юлії найсерйознішим завданням буде переконати всіх інших у тому, що вона — вже інша людина. І саме це вона зараз дуже сильно намагається зробити.

(Бі-Бі-Сі)

Борис Колесников, екс-голова Донецької облради, народний депутат V скликання від Партії регіонів

— про кримінальне минуле свого партнера, «хазяїна» Донбасу Ріната Ахметова:

      — У дитинстві, коли ми ще вчилися у школі, грали вечорами на шкільному стадіоні. І одного разу Рінат розбив вікно у шкільній їдальні...

      Багато кажуть, що в Ріната кримінальне минуле... Кажуть, розборки були... Які розборки? У восьмому класі за голубів? Я як людина, яка знає його 24 роки, заявляю: у Ріната Ахметова немає кримінального минулого, немає кримінального сьогодення, і немає кримінального майбутнього.

(сайт TabloID)

Сергій Корнич, керівник Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС

— про спадковість оргзлочинності з 1990-х років:

      — Угруповання на кшталт тих, котрі були в 1991—1995 роках, зараз відсутні. На початку 90-х ГУБОЗ створювався саме для протистояння угрупованням здирників, і своє завдання ми виконали. Хвиля рекету була недовгою, одні рекетири сіли, інших убили свої ж. Хто був розумніший, вкладав гроші в бізнес, нерухомість. Звичайно, ми намагаємося тримати в полі зору й таких людей. Якщо вдасться, то за доведені старі злочини колишні авторитети будуть притягнуті до відповідальності. Але є й такі, котрі зійшли зі злочинного шляху, перейшли в бізнес і «відмили» свої гроші. Їхні капітали давно легальні. Утім нагромадження первинного капіталу злочинним шляхом — це всесвітня практика. У нас поки немає закону, аналогічного американському «законові Ріко». Та й у США він почав працювати тільки через 20 років після того, як його прийняли. Згідно із «законом Ріко», довівши причетність особи до злочинного співтовариства, держава забирає в неї і бізнес, і майно, хоч би на кого вони були оформлені.

(газета «Факты и комментарии»)

Олесь Довгий, заступник київського міського голови — секретар Київради

— про його стосунки з сином Президента Ющенка:

      — Андрій — це мій товариш, мій друг, з яким я був знайомий задовго до того, як його батько став Президентом України. Наші стосунки абсолютно ніяким чином не залежать від того, чий він син — чи Президента, чи опозиціонера. Між нами —лише спілкування і ніякого бізнесу, ніяких спільних питань, ніякого лобіювання, шкурних інтересів — нічого не відбувається. Це винятково дружні стосунки.

(УНІАН)