«Ковдра» на сімох

      Українські підприємства заявили, що мають намір відновити свої позиції на ринку мостобудування. І не просто відновити, а запропонувати свої послуги на експорт. Але поки що це тільки початок, тому що тисячі вітчизняних фахівців, висококласних мостобудівників сьогодні працюють за кордоном, не знаючи про амбітні задуми колег. А про масштабність задуму можна судити хоча б із того, що найбільші фірми, які працюють у цій сфері, вирішили об'єднатися у потужну корпорацію «Укрмостобуд». Очікується, що вона охопить 90 відсотків українського мостобудівництва. Засновниками корпорації виступили: ВАТ «Мостобуд», асоціація автодорожних мостобудівників «Автоміст», Київське мостобудівне управління № 2, фірма «Альпсервіс», ЗАТ «Трансміст», Укрмістшляхбуд та підприємство «МАСТ-БУД». Як повідомив на прес-конференції президент корпорації Володимир Продивус, корпорація створюється для координації дій при виборюванні вітчизняного ринку та для ведення спільної зовнішньоекономічної діяльності.

      Щоправда, як з'ясувала «УМ», звернувшись до прес-служби Антимонопольного комітету, в цьому відомстві про намір створити велетенську мостобудівну корпорацію нічого не знають. Отож невідомо, як виглядатиме цей картель у світлі конкурентного законодавства. Хоча якраз ідея про конкурентність згаданого ринку, за словами засновників корпорації, і спонукала їх до такого кроку. Ця галузь пережила період кризи — упродовж 1994—1998 років обсяги виробництва у вітчизняному мостобудуванні зменшилися у вісім разів. Останнім часом цей ринок розвивається досить високими темпами, проте на нього впливає низка негативних факторів, з-поміж яких чи не найголовнішими вважаються відстала матеріально-технічна база вітчизняних мостобудівних підприємств та відсутність державної підтримки галузі. Саме цим пояснюють те, що тендери на спорудження мостів дуже часто виграють іноземні фірми.

      Ця сумна тема посилюється ностальгією за часами, коли галузь мала всесвітню славу. Взяти, скажімо, ВАТ «Мостобуд». На рахунку цієї фірми спорудження 4 тисяч мостів, зокрема шістьох найбільших — у столиці. У цьому році підприємство зводило мости на швидкісній трасі Київ — Дніпропетровськ, тепер бере участь у будівництві першого в Україні автобану Київ — Одеса, застосовуючи швидкісний метод спорудження об'єкта. Не менш відоме підприємство ЗАТ «Трансмост», яке зажило доброї слави завдяки своєму внеску в реконструкцію залізничного вокзалу «Київ-пасажирський», спорудженню офісних комплексів і торговельних центрів столиці. Своя спеціалізація у фірми «Альпсервіс»: вона здійснює роботи, застосовуючи техніку промислового альпінізму, тобто працює на найвищих об'єктах України. Крім того, володіє технологіями антикорозійного захисту бетонних споруд.

      Утім, як вважає голова правління корпорації «Укрмостбуд» Валерій Коротич, теперішня армія мостобудівників ( її чисельність — 20 тисяч осіб) потребує ринку обсягом 500—600 мільйонів гривень на рік. У самій Україні такого обсягу робіт не знайти, тому виникла потреба повернути собі колишні ринки в країнах СНД. Якщо ці плани посилити надсучасною технікою, скажімо, від японської фірми «Комацу», то український мостобудівний «олімп», без сумніву, може скласти для іноземних фірм значну конкуренцію. Допоки ж доводиться рахуватися з реаліями: ображайся не ображайся, а капітал iз Туреччини або Італії на правах інвестицій нерідко править бал у будівельній галузі. Зокрема, спорудження Подільського мостового переходу на Троєщині, яке розпочнеться, згідно з рішенням київського мера, у грудні цього року, фінансуватиметься турецькою фірмою. Наступними престижними проектами, в реалізації яких розраховує брати участь корпорація, є спорудження нового мосту через Дніпро в Києві та найбільшого в Україні вантового мосту в Запоріжжі.