Основна ідея нового проекту — це спроба розфункціонування центру міста, в якому зараз знаходиться і адміністративний, і бізнесовий, і туристичний центри столиці. І це крім того, що тут сконцентровано найбільше бутиків, магазинів, нічних клубів, концертних залів тощо. Тут таки й житлові будинки. За таких умов цілком логічно, що дороги, які ведуть до центру, перевантажені, а у годину пік машини постійно простоюють у пробках та псують акумулятори в безкінечних «тянучках». А екологічна ситуація!
Голова ландшафтної ініціативи архітектор Георгій Куровський пропонує перенести адміністративний центр на територію за Видубицьким монастирем, звану в народі Нижня і Верхня Телички (зараз там суцільна промзона та, за словами Куровського, «вбита територія»). Центр, за задумом цієї громадської організації, має залишитися туристичною меккою та елітним житловим районом.
На Рибальському півострові пропонується зробити центр розваг із казино, кінотеатрами, нічними клубами, кав'ярнями тощо. Організація також готова запропонувати ландшафтно-архітектурний план для Набережної та для території в районі річки Либідь. Ідея запропонувати свій проект Набережної з'явилася тодi, коли архітектори почули про існування проектів, які передбачають повну забудову Дніпрових схилів і навіть проект будівництво великої багаторівневої 16-полосної дороги на місці нині зелених круч. За річкою ж Либідь давно плачуть екологи, а прості люди обминають промислові джунглі, в яких ця річка, наполовину захована в колектори, протікає.
Новий проект приваблює тим, що архітектори намагаються зберегти Дніпрові кручі та загалом старовинний ландшафт Києва, а нові будинки виглядатимуть як пагорби. Так, адже вони будуть багатоярусні, при цьому кожен з ярусів виглядатиме як майданчик, зарослий травою. Крім того, «дахи» також будуть місцями для прогулянок.
Кожен із проектів є недешевим, наприклад, проект перетворення Теличок на адмінцентр «потягне» приблизно на 5 мільярдів доларів — 3 на забудову та 2 на впорядкування території.
Кияни звикли, що нові будівничі проекти обов'язково пов'язані з можливістю комусь із виконавців «нагріти на них руки». Проте Георгій Куровський переконаний, що якщо все робити прозоро — запрошувати інвесторів на відкриті конкурси, розігрувати тендер, в якому чітко обумовлено стратегію розвитку міста, а вже детальний план розробляє сам замовник, — то гроші прийдуть саме в київський бюджет. Чи буде це легше зробити з новою київською владою? Лідери «Ландшафтної ініціативи» чітко не відповіли на це запитання. І, очевидно, однозначна відповідь неможлива, бо ще не проявив себе новий столичний мер. А за старого, як неодноразово писали в пресі, конкурси проходили непрозоро, план розвитку та розбудови Києва, за словами пана Куровського, був багато в чому суперечливим та загальним, а самі кияни досі не знають цього плану детально.