Звичайний вихідний день. За наявності гарної погоди — можна піти прогулятися або виїхати на природу (колись це називалося «маївка», тепер — зазвичай «пікнік»), якщо погода не тішить — без жодних докорів сумління залишитися вдома перед телевізором. І жодних примусових демонстрацій із запиленими протягом року гаслами «Мир! Труд! Май!» та зробленими на шкільному уроці праці «першотравневими» гілочками-квітками.
Таким тепер більшість українців бачить свято Міжнародної солідарності трудящих. І лише для комуністів та їхніх ідейних соратників 1Травня досі залишається червоним не лише за кольором числа в календарі. Щоправда, навіть послідовники Ілліча з кожним роком «солідаризуються» дедалі слабше. Скажімо, минулого року Компартія на чолі з Петром Симоненком для мітингу в Києві подавала заявку на 10 тисяч осіб. Цього — лише на 5 тисяч (звісно, як і минулого разу, людей прийшло вп'ятеро менше).
Утім на святковий настрій учасників традиційного проходу «симоненківців» від метро «Арсенальна» до пам'ятника Леніну на Бессарабці (з зупинкою на майдані Незалежності — для мітингу) поріділість лав, схоже, не вплинула. Цьогорічним гаслом своєї першотравневої «імпрези» комуністи обрали протест проти підвищення цін і вступу до НАТО. Знову багато згадували олігархів, лаяли США і співчували народу, який так «лоханувся» на виборах.
«Народ України програв у черговий раз свої інтереси великому капіталу», — прокоментував результати волевиявлення 26 березня перший секретар КПУ Петро Симоненко. Відтепер, за його словами, передвиборча боротьба перекинеться у парламент, тільки тепер «призом» у змаганні стануть не голоси виборців, а «заводи і підприємства». «Усі розмови про коаліції — це розмови про розподіл портфелів і власності. Верховна Рада перетворилася сьогодні у зборище олігархів, зборище бандформувань», — пояснив Петро Миколайович і закликав усіх противників цього неподобства об'єднуватися для створення єдиної лівої опозиції. Рядові комуністи та їхні соратники по лівому фронту (представники Всеукраїнського союзу робітників, Союзу радянських офіцерів, Всеукраїнського руху «За Радянський Союз», ЗУБР, молодіжного об'єднання «Че Гевара» тощо) на знак згоди потрясали партійними й радянськими прапорами, портретами Леніна та самого Петра Миколайовича й оригінальними транспарантами на кшталт «Волю кубинським героям, незаконно ув'язненим у в'язницях імперії США!».
Потім нестрункі червоні лави вирушили до свого вождя, якому, також уже традиційно, окремо вже поклали квіти представники Прогресивної соціалістичної партії. Чи то пак, не зовсім традиційно: три десятки «прогресивних» мітингарів були «осиротілими» — цього разу вшанувати «Бессарабського Ілліча» не прийшла їхня лідерка Наталія Вітренко. Як пояснив здивованим журналістам її заступник з організаційної роботи Анатолій Безуглий, «Наталя Михайлівна після тих перегонів, після судів відпочиває за межами України». Однак де саме Вітренко (очевидно, в компанії найвірнішого соратника Володимира Марченко, якого в Києві також не було) відновлює сили — чи в Росії, чи в братній Білорусі, чи на теплих пляжах не менш братньої Куби — не уточнив. Без «мотора» партії мітинг ПСПУ був максимально лаконічним і завершився на п'ятій хвилині.
Соціал-демократи України (об'єднані), які минулого року закрили своїми демонстраціями не лише столицю, а й багато інших міст, у Києві цього разу в організованих святкових заходах помічені не були. Мабуть, теж відновлюються після програшу. Натомість день Міжнародної солідарності трудящих своєрідно відзначила... УНА-УНСО. Біля пам'ятника — не Леніну, а Тарасові Шевченку — близько сотні унсовців і націонал-трудовиків провели мітинг проти нелегальної міграції в Україну, оскільки «нелегали» «намагаються використати нашу державу як перевалочний пункт на шляху до Європи або займаються нелегальним бізнесом, позбавляючи робочих місць громадян України».
* * *
У Криму подібні свята зазвичай відзначають із розмахом. Так, у Сімферополі в першотравневих демонстраціях взяли участь понад 5 тисяч осіб: святковими колонами окремо пройшли комуністи, прихильники виборчого блоку Куніцина, представники Федерації незалежних профспілок Криму, СДПУ(о) і Партії регіонів. У Севастополі урочистий мітинг з нагоди 1 Травня спільними зусиллями організували ПР, КПУ, Соцпартія, ПСПУ та Союз робітників Севастополя.
У Львові — теж цілком очікувано — в організованому обкомом Компартії й організацією Всеукраїнської ради робітників першотравневому мітингу взяли участь усього лише близько 100 осіб.
А от хто цього разу здивував, то це Чернігів. Точніше, його новий мер, соціаліст Микола Рудьковський. З руки (хочеться сподіватися, легкої) новообраного міського голови 300-тисячний Чернігів відзначив Першотравень демонстрацією, у якій, за різними оцінками, брали участь від 15 до 20 тисяч «солідаризующіхся»! «Відродження масштабного святкування Міжнародного дня солідарності трудящих привертає увагу до захисту прав народу і збереження його соціальних гарантій», — пояснив на мітингу соціалістичний мер. Місцеві комуністи, які на свій окремий мітинг нашкребли сил разів у п'ятдесят менше, мали б плакати від заздрощів...
СТАТИСТИКА СВЯТА
Міліція порушень громадського порядку у святкові дні не зафіксувала. Звісно, не обійшлося без банальної «битовухи» з п'яним мордобоєм на кухні або палінням у ліжку в нетверезому стані (саме внаслідок такого випадку у вогні загинуло двоє маріупольців), але на вулицях зберігався спокій i порядок.
Як повідомили «УМ» у Департаменті громадської безпеки МВС, ні під час поминальних днів, ні під час першотравневих демонстрацій порушень громадського порядку не було зафіксовано в жодній області України. Загалом, 1 Травня відбулося більше ніж 800 масових заходів (політичні, культурні, спортивні та розважальні акції) у 438 населених пунктах країни.
На мітингах i демонстраціях, ініційованих Комуністичною, Соціалістичною та Прогресивною соціалістичною партіями міліція нарахувала 317 тисяч громадян. Найактивніше i найчисельніше Міжнародний день солідарності трудящих ліві святкували на Донеччині (майже 100 тисяч осіб), а також на Луганщині, Миколаївщині, Чернігівщині та в Криму (загалом близько 130 тисяч осіб). Інша справа — поминальні дні. Лише за попередніми підрахунками правоохоронців, на цвинтарях поминали рідних i близьких більше ніж 11 мільйонів українців.
За даними МВС, у цілому на території держави в цей день до охорони громадського порядку було залучено близько 9,2 тисячі працівників органів внутрішніх справ (міліція i Внутрішні війська). Спочатку планувалося, що вулиці патрулюватимуть 13 тисяч правоохоронців, але посилення виявилося не потрібним.
На київських вулицях порядок забезпечували 385 правоохоронців, хоча напередодні свят столичний Главк міліції збирався залучити п'ять сотень бійцiв.