Хтось вибирається з галереї дизайнерських бутіків FashionLab, як Айна Гасе, а хтось відкриває нові магазини, як Вікторія Гресь. Під час Ukrainian Fashion Week Вікторія говорила, що планує відкрити цього року кілька бутіків, і ось у четвер офіційно відкрився для клієнтів бутік, де представлена лінія одягу й аксесуарів класу прет-а-порте Victoria Gres by GRES. Нагадаю, що кутюрні речі від Гресь залишаються в бутіку на вулиці Прорізній. Друга лінія одягу ніяк не утискує клієнтуру дизайнера, виховану Вікторією згідно зі своїми смаками і культурологічним розумінням моди: і ціни далеко не універмагівські — сукні, літні спідниці в складку, куртки коштують під 2 500 тисяч гривень, і крій, стиль, фірмові прийоми, тільки без вінтажу, і інтер'єр бутіка впізнаваний — старі дзеркала з мутним відображенням, старі шафи з висувними нижніми шухлядами, скриня. А на стінах висять неповторні сумки — суміш старого, сільського, українського і модерного європейського, прикраси, зроблені з різнокольорових ниток. Великий банер на протилежній від входу стіні — галерея, що веде в перспективу, в глибину — оманливо розширює простір. «Дизайн робила Влада Довженко, яка веде лінію Гресь-декор, і, наскільки можливо на цій території, в межах цього простору, в межах естетики цього місця, ми створювали свою, звичну нам атмосферу. Всі речі старі і справжні, дзеркало буквально кілька днів тому знайшли в селі, килими теж старі, викрашені вручну. Нові тільки банер і манекени», — каже дизайнер. У щойно відкритому бутіку вже висить колекція весна-літо 2006, а те, що гості показу побачили на подіумі, призначене для бутіка ексклюзивних речей, себто кутюрного. «Це ми вирішили побалувати клієнтів, зробити їм комплімент, — пояснює Вікторія. — Ніхто ще не винайшов кращого способу пропаганди одягу, ніж живі покази».
Нову колекцію Вікторія зробила за три тижні й вирішила її в чорно-білій гамі. Скільки, здавалося б, уже було варіацій на цю тему, а виявилося, що в справжніх художників фантазії невичерпні. Причому чорно-біла колекція вийшла такою ж рафінованою, як чорно-біла фотографія, і такою ж трохи ностальгійною — чорні окуляри на півобличчя, червоні губи, чорне мереживо на білому піджаку, ажурні, плетені гачком сукні, антикварне мереживо, покрите для кращого зберігання тюлем,— образи дуже нагадують італійську моду 70-х. Загалом цього разу Вікторія не зловживала впізнаваними деталями, максимально спростила силуети, добиваючись абсолютної чистоти ліній, тому дефіле вийшло трохи несхожим на те, чого очікуєш від Гресь, а догмати її дизайнерської стилістики скаржились на нижчий градус культурології. Мені ж хода моделей по подіуму навіяла і круїзний настрій, і спогади про той час, коли всі дерева були великими, а всі жінки — красивими і елегантними, i на журнальних розгортках — ще й безтурботними, дефіле красунь середземноморськими вуличками і тягучі морські вечори. При всій модності колекції жінка від Гресь знову залишилася індивідуалісткою і оригіналкою, із шармом, смаком і тугою за колишньою гармонією.