Незважаючи на ті «непрості умови», в яких опинилася Україна з початку року (набуття чинності політичною реформою, виборча кампанія тощо) уряду в першому кварталі вдалося зберегти стабільність і навіть отримати ознаки соціально-економічного зростання. Так каже Прем'єр-міністр Юрій Єхануров, який поділився цією інформацією з міністрами й журналістами, відкриваючи засідання Кабміну, присвячене обговоренню підсумків соціально-економічного розвитку України за цей період. За словами Прем'єра, виконано квартальний план надходжень до загального фонду державного бюджету та забезпечено фінансування загальнодержавних витрат у запланованих обсягах, загальна сума приросту місцевих бюджетів сягнула понад 11 мільярдів гривень, показники інфляції утримуються в межах, передбачених бюджетом тощо.

Сонечко світить, пташечки співають, із Дніпра повіває легенький весняний вітерець — у такий день особливо хочеться радіти життю і не думати про сумне. Цим настроєм, схоже, перейнялися й народні депутати Верховної Ради четвертого скликання. Навіть у тих, хто 26 квітня прощався з парламентським кріслом щонайменше на п'ять найближчих років, незважаючи на трагічність дати 20-ї річниці вибуху на Чорнобильській АЕС і ще ближчої «до тіла» драми прощання з ВР, на вустах блукала меланхолійна усмішка. У повітрі перед законодавчим будинком на Грушевського, 5, де народні обранці вже минулого «призову» зібралися на прощальне фотографування, витала зажура. Увага фотокамер прикута до ще спікера Володимира Литвина. Володимир Михайлович намагається триматися бодрячком (в очах — глибокий сум) і навіть тут не зраджує своєму амплуа миротворця: з'єднує руки «синьо-білої» Раїси Богатирьової і «помаранчевої» Віри Ульянченко. На виборах миротворчий імідж себе не виправдав, але це вже проблема суспільства: «Я випередив час», — скромно пояснює поразку Литвин на завершальній прес-конференції. Мовляв, суспільство радикалізоване, до миру в українському політикумі не готове, тож доведеться чекати, поки «доросте».
А переобрані й непереобрані парламентарії та журналісти, очевидно, вже доросли. Позаяк засипали сивого Голову ВР компліментами. Виявляється, у наступному парламенті всім найбільше не вистачатиме саме Литвина. Таке приємно чути кожній людині, а тій, яка не оминає жодної нагоди наголосити на визначній ролі парламенту під своїм керівництвом в історії — тим паче.
Володимир Литвин на прощальній прес-конференції сподвигся на цілу низку одкровень.