Учора, до чорної чорнобильської дати, у музеї СБУ керівництво Служби безпеки продемонструвало пресі досі засекречені матеріали, які проливають світло на деякі нюанси аварії на ЧАЕС. Зняття грифа «цілком таємно» приурочено до дати, і в цьому факті вчувається й цинізм, і бажання «відрапортувати». А тим часом секретні матеріали, які відкривають страшні сторінки чорнобильського лиха, спочивали на полицях архівів СБУ, подалі від громадськості, чекаючи «круглої» дати.
Так, у одному з документів («Висновок спеціаліста») від 16 травня 1986 року потужність вибуху на четвертому реакторі ЧАЕС оцінюється як еквівалент 30 тонн тротилу. Радянська влада ховала від громадськості і динаміку радіаційного фону в Києві впродовж перших по аварії днів — до 2 травня, і данi про стан радіаційного забруднення в зоні навколо атомної станції, в прилеглих лісах та загалом у 30-кілометровій зоні. Під грифом «цілком таємно» зберігалися в КДБ УРСР також документи, в яких зафіксовано кількість людей, евакуйованих із зони лиха впродовж травня 1986-го. «Цілком секретним» до 2006 року був і факт загибелі 2 жовтня 1986 року гелікоптера Мі-8 у зоні зруйнованого реактора.
Під час церемонії «розсекречення» журналісти мали нагоду поспілкуватися зі співробітниками спецслужби, які 20 років тому розслідували причини та подробиці нуклеарної катастрофи. Зокрема, Анатолій Гулевич, який на момент аварії був співробітником підрозділу контррозвідки, розповів кореспонденту агенції УНІАН, що тодішній керівник КДБ УРСР Степан Муха задовго до 26 квітня боявся доповідати керівництву республіки інформацію, зібрану оперативниками, щодо можливих загроз вибуху на ЧАЕС. Така інформація з рекомендованими превентивними заходами пролежала 5 місяців у сейфі КДБ УРСР — аж поки реактор не гримнув. «Її (цю інформацію) виявила комісія з Москви, яка приїхала спеціально для розслідування... Це було десь у червні 86-го», — каже пан Гулевич.
Ще один співробітник «органів», екс-начальник міськвідділу КДБ у місті Прип'ять Віктор Клочко, пригадав, що ще в лютому доповідав керівництву комітету про ризики, пов'язані з введенням у експлуатацію 4-го енергоблоку. «У доповіді було чітко записано, що на таких режимах, на яких ганяють блок, його ганяти не можна, — переповідає він УНІАН. — Ми інформували, що на цьому блоці працюють у режимах, граничних з допустимими. У доповіді було вказано, що це може призвести до аварії». Про подальший хід «у верхи» цієї доповіді Віктор Клочко не знає — «я був лише начальником міськвідділу, а чи доповідали керівництву країни, чи ні, хтозна». Він переконаний, що аварії можна було запобігти.
