Педофіл у погонах

      Позавчора подробиці злочину «правоохоронця» були оприлюднені на прес-конференції, яку в екстреному порядку зініціював голова Запорізької облдержадміністрації Євген Червоненко. Прикметно, що прокурор області Володимир Стеценко проігнорував право журналістів почути правду з перших вуст і терміново (на новій розкішній іномарці!) подався до шпиталю. Даний факт «губернатор» прокоментував доволі різко: «Виглядає Стеценко чудово... Нова «Аудi» невідомо звідки: дорога, номер «крутий», там купа нулів!». Відсутність головного регіонального вартового законності розлютила пана Червоненка, і облпрокуратура невдовзі змушена була делегувати свого представника: з вулиці Матросова прибіг Володимир Мазурик, заступник раптово занедужалого.

      З приводу НП в Оріхові проведено службову перевірку, повідомив начальник облуправління міліції Віктор Ольховський: «За перевищення термінів утримання підлітка начальник кримінальної міліції у справах неповнолітніх був звільнений з органів». Чому оперативно не порушили кримінальну справу? Це, мовляв, «не до нас», питайте в прокуратури. А пан Мазурик, відхекавшись, прогнозовано здивував: розслідуємо повним ходом, нікого не «кришуємо» («У нас немає ніякої зацікавленості... Можете подивитися статистику, скільки за рік у нас притягнуто до кримінальної відповідальності працівників міліції»). Стало відомо, що 12 квітня («заднім» числом?) прокуратура таки «задіяла» статтю 153 ч.2 КК України і з кількамісячним запізненням, але порушила кримінальну справу «за фактом задоволення статевої пристрасті неприродним способом». Розслідуванням і надалі займатимуться правоохоронці Оріхова, які, зауважу, впритул не бачать криміналу в діях колеги і двічі виносили відмовні постанови! Такий вибір підслідності є логічним із точки зору хіба що пана Мазурика, який шокував журналістів: «У нас немає підстав не довіряти слідчому чи прокурору Оріхівського району». Ніби ізольований заступник обласного прокурора від перебігу подій на Оріхівщині, які стали предметом журналістського розслідування низки ЗМІ й оприлюднені у відкритому листі до Президента Віктора Ющенка.

      ...Об'єктом наруги міліціянти обрали пацана з неблагополучної сім'ї. Безбатченко не став терпіти знущання материного коханця, який щойно вийшов із зони, і бурлакував, доки мати-алкоголічка не спихнула хлопця в інтернат. Звідти він постійно тікав. Від голоду пацан рятувався крадіжками металобрухту, за що був умовно засуджений. Допитували ж підлітка «конкретно». Зізнався він про наругу над собою під час розмови з начальником Оріхівської районної служби у справах неповнолітніх Валерієм Веселим, який випитував у «штатного втікача» причини його поведінки. Чиновник був щирим, і Ваську (назвемо його так) «прорвало». Розплакавшись, пацан розповів, як його кілька днів били і гвалтували («з обох сторін, прикутого до батареї опалення») у приміщенні Оріхівської кримінальної міліції у справах неповнолітніх. Після п'ятого епізоду виродки в погонах, переправивши свою жертву в «битовку», забули замкнути наручниками, і Васько втік від своїх сексуальних катів. У присутності пана Веселого і юриста 1 грудня 2005 року хлопець написав офіційну заяву прокурору району Ігорю Асауленку з проханням захистити його від міліціонерів-гвалтівників. За «важкого» підлітка заступилася і директор Оріхівського притулку для неповнолітніх Ольга Кучер, якій Васько зізнався, що «мене прив'язали, як пса, зробили «півнем» і, як виросту, то я їх вб'ю!».

      «Сміливій» директорці пан прокурор сказав, що вона «далеко зайшла», і тоді вона звернулася із заявою до прокуратури обласної. Замість допомоги — низка непланових перевірок, від яких невдовзі змушений був відбиватися колектив дитячого притулку!  Водночас «правоохоронці» і не думали проводити експертизу. За наполяганням «протверезілої» матері Васька і дирекції притулку підлітка таки обстежили (пані Кучер особисто повезла його в Запоріжжя). Навіть через два тижні доцент кафедри дитячої хірургії Запорізького медуніверситету Наталя Борденюк підтвердила факт гвалтування хлопця. Проте акт експерта у справі «не засвітився», а слідчий прокуратури Олександр Товкач відмовив у порушенні кримінальної справи. В ровесників потерпілого нишпорка винюхував компромат на Васька. Його мати визнає, що не займалася вихованням сина, але як, мовляв, таке могли скоїти міліціонери!.. «Розкрившись», підліток уже не приховував подробиць наруги і розповідав, як його били по нирках, годували недоїдками з ментовського столу і коїли гвалт.

      Упродовж трьох годин (!) в прокуратурі опитували Васька. У присутності психолога притулку Юлії Доліної. Фахівець каже, що хлопець не брехав: «Я бачила з його емоційного збудження, що він усе це пережив». А начальник райвідділку міліції Олександр Петровський захищав честь мундира. Стверджував, зокрема, що «голубих у нас немає, перевірено!», що підозрювані його підлеглі «на харошєм счєту». Зустрітися з ними не вдалося, а на прес-конференції стало відомо, що гвалтівника П., дипломованого юриста, перевели в чергову частину міліції, а його начальника-співучасника таки звільнили з органів. Нишпорка Товкач спершу не зізнавався, що саме він вів розслідування і двічі відмовився порушувати кримінальну справу. Фактично виставив за двері журналістів, які займалися в Оріхові власним розслідуванням, і прокурор пан Асауленко: таких справ у мене, мовляв, мільйон, і взагалі — запишіться, писаки, до мене на прийом! Було доста й інших підстав для того, аби незалежна спілка журналістів звернулася з листом до Президента України.

      «Ця справа настільки брутальна, що мені навіть боляче її коментувати, — сказав на прес-конференції Євген Червоненко. — Я не покриватиму силовиків — не для того я стояв на Майдані! Виконавча влада має реалізувати надію людей на встановлення законності й справедливості». Голова ОДА пообіцяв, що контролюватиме хід розслідування особисто.

      Наостанок проведу паралель: місяцем пізніше (від оріхівської НП) в Мелітополі двоє підлітків згвалтували одинадцятирічного пацана, який повертався зі школи. Цей злочин правоохоронці розкрили давно, хоча довелося збирати доказову базу. В Оріхові ж справа простіша — якщо не зважати, хто є її фігурантами.