«Нафтогаз України» ще не розрахувався за імпортне «блакитне паливо», спожите у березні, і не має чим заплатити за розмитнення квітневого траншу енергоносіїв. Це при тому, що, за словами голови НАКу Олексія Івченка, взяті у найбільших банках світу кредити пішли на купівлю закордонного газу. Про це головний газiвник країни повідомив учора на прес-конференції. Ясна річ, що за таких справ ніякої мови про затвердження фінансового плану компанії на 2006 рік не може бути, що і стало зрозуміло під час розгляду цього питання на минулому засіданні Кабінету Міністрів 19 квітня. Проте пан Івченко рішуче наполягає на тому, щоб фінплан таки було затверджено. А розраховуватися з бюджетом пропонує векселями, які компанія погасить протягом 180 днів. Міністр фінансів Віктор Пинзеник, навпаки, погоджується, щоб податок на додану вартість було сплачено вчасно і тільки у вигляді коштів, а для цього пропонує Олексію Івченку взяти ще один банківський кредит.
Про все це високопосадовці сперечаються на тлі ймовірного подорожчання газу з 1 липня цього року, про що заступник голови РАТ «Газпром» Олександр Медведєв днями попередив українців у інтерв'ю щотижневику «Контракти». У свою чергу, пан Івченко заявив, що нас лякали в минулому році «страшилками» про НАК і продовжують ними лякати тепер, але «жодна з цих катастроф не відбудеться». Голова «Нафтогазу України» стверджує, що ціна імпортного газу для України становитиме 95 доларів за тисячу кубометрів і це записано в угоді, укладеній терміном на п'ять років. Олексій Івченко також зазначив, що Україна спожила взимку набагато більше, ніж це бувало раніше, «блакитного палива» — на 1,5 мільярда кубів понад звичний обсяг у січні і понад 1,2 мільярда — в лютому. Проте завдяки «Нафтогазу України» питання було успішно врегульовано: компанія не сплатила за це жодних санкцій, паливо коштувало їй усе ті ж 95 доларів за тисячу кубів і корпоративний борг не перейшов у державний.
Маючи таку успішну компанію, не варто, як вважає пан Івченко, навіть порушувати питання про те, аби поділити її на кілька підприємств, тому що НАК і так «достатньо капіталізований». В іншому разі, на його думку, програє і компанія, і державний бюджет, до якого в минулому році вона сплатила майже вдвічі більше коштів, ніж у 2004 році, — 11 мільярдів 287 мільйонів гривень. Це, як підкреслив пан Івченко, приблизно десята частина бюджету нашої країни. А міністр фінансів «наїжджає» на компанію, мовляв, тому, що не розуміється у галузі, належить до когорти «теоретиків» і ніколи не був на виробництві. Утім принципова заява пана Івченка полягала в іншому і стосувалася вона збиткової для НАКу цінової політики щодо ціни на газ для населення. «Компанія не може надалі брати на себе соціальну функцію, яку повісив на неї Кабмін, — заявив голова «Нафтогазу України». — Цю функцію повинен взяти на себе державний бюджет. Нехай Віктор Пинзеник передбачить ці кошти в державному кошторисі». І далі пояснив, вдавшись до «зрозумілого» аграрного порівняння: «Корову потрібно годувати, щоб вона давала продукцію. Якщо ж забрати все, коли вже «червона лінія», то корова здохне».
Що ж до службового «Мерседеса», якого голова НАКу позбувся через щільну критику преси, то журналістам про це він розповідав упродовж майже десять хвилин. Авто, за його словами, продали на п'ять тисяч доларів дорожче, ніж купили. А взагалі-то, як зауважив голова «Нафтогазу», машину купили не за бюджетні, а за корпоративні кошти, і працівники НАКу, на його думку, не повинні їздити на вітчизняних «Тавріях» і сидіти в підвальних приміщеннях.