Коаліційний бій — нам спокій тільки сниться

      Протягом кількох останніх днів усі «політичні» дзвінки від читачів у редакції «УМ» — на одну тему. «Тільки подумайте, щойно виявилося, що Юля набирає 88 відсотків — і вони просто взяли і зняли те опитування, ну який же вони після цього «канал чесних новин»?!» — обурюється жіночка-інвалід І групи (голосувала за Тимошенко), запевняючи, що «5-й канал» посеред дня змінив тему свого опитування, нібито побачивши, що глядачі одностайно хочуть бачити Прем'єром Тимошенко. «Я знаю, ваш редактор — радник Президента, то хай він там йому порадить, що коаліції з «Регіонами» народ не простить! Це ж бандити, злочинці, ми ж проти них на Майдані стояли — як можна?» — ковтаючи від хвилювання слова, кричить у трубку чоловік, який представився «кандидатом наук Володимиром» («голосував за «Нашу Україну», бо Юля — популістка, а ПРП не пройшла б»).

      Таких прикладів — безліч. А здавалося, що щоденне засилля розмов і матеріалів про творення коаліції мало б викликати у споживачів інформації до цієї теми стійку огиду... Та варто колишнім «майданівцям» після чергової заяви когось із чільників «Нашої України» чи «популістки Юлі» засумніватися в тому, що коаліція буде саме «триєдиною» і «демократичною», і занепокоєні виборці знову обривають редакційні телефони й надривають зв'язки, голосно дискутуючи на тему «чи зрадять вони Майдан» у колі політично свідомих однодумців.

      Дискусії не припиняються, адже підстави для сумнівів наші обранці підкидають щодня. Після того, як БЮТ в особі його лідерки обмінявся «шпильками» з Петром Порошенком у його власній особі, увечері середи політрада блоку «Наша Україна» схвалила протокол щодо процедури формування коаліції демократичних сил із БЮТ та СПУ без славетного шостого пункту (яким, нагадаємо, фактично обумовлене прем'єрство Тимошенко). «Ми стверджуємо, що шостий пункт протоколу порушує всю логіку документа та переговорного процесу загалом», — стверджує блок у розповсюдженій з цього приводу заяві, пояснюючи своє твердження тим, що у згаданому пункті міститься «некоректне та суперечливе посилання на проект меморандуму про створення Коаліції демократичних сил», а проектів таких, мовляв, існує кілька, тож невідомо, який із них мається на увазі. При цьому «Наша Україна» наголошує, що відмовившись схвалити пункт 6, зовсім не денонсує протокол, а навпаки, наполягає на створенні коаліції демократичних сил у рамках «трійки» («НУ», БЮТ і СПУ). Вкотре наголосивши на тому, що розподіл посад — це остання справа, і головне в угоді про коаліцію — програмні засади, «нашоукраїнці» закликають «припинити інформаційні війни між майбутніми партнерами по коаліції та відновити конструктивний діалог».

      При цьому один із найвелемовніших представників «Нашої України», народний депутат Борис Беспалий в інтерв’ю УНІАН рішуче спростував твердження про те, що в «НУ» нібито існує два крила, одне з яких підтримує ідею створення коаліції з БЮТ та Соцпартією, а інше виступає за союз із «Партією регіонів». «Наша Україна» не є тоталітарною сектою, ми приймаємо рішення колективно. У дискусіях висловлюються різні точки зору, але спільним знаменником є офіційні рішення», — пояснив Беспалий, цим самим таки визнавши наявність у «нашоукраїнських» лавах різних позицій щодо творення коаліції.

      У ході цих дискусій, суперечок і таємних надій погляди коаліційних «переговорників» частенько звернені в бік Банкової. Мовляв, «Ющенко розсудить». Хоча ще зовсім недавно — от якихось чотири з гаком роки тому — ті самі особи, які нині так апелюють до Президента, гнівно таврували ганьбою Леоніда Кучму та його всесильну Адміністрацію саме за те, що парламентська більшість твориться не у Верховній Раді, а на Банковій, 11 (себто в тодішній АП). Однак тепер часи таки не кучмівські, тому навіть незважаючи на посаду почесного голови однієї з партій-«коаліціонерів», Віктор Ющенко втручатися у процес не збирається. Адже він, якщо хто забув, Президент усієї України, а не конкретних політичних сил, і ведення переговорів щодо створення парламентських коаліцій до його функцій не належить.

      Так принаймні запевняє прес-секретар глави держави Ірина Геращенко. «Президент веде винятково відкритий діалог і роботу з усіма політичними лідерами, — наголосила пані Ірина. — Сьогодні політичні партії мають показати відповідальність перед народом без вихователів з Банкової, а самим пройти перший етап формування коаліції. Це відповідальність винятково учасників переговорного процесу».

* * *

      А тим часом спонукати учасників цього процесу до правильного рішення вирішили провідні діячі науки, культури і мистецтв. Ці шановані люди написали відкритого листа (до речі, саме до «позакоаліційного» Президента Ющенка — «як гаранта української стабільності, демократії та громадянських свобод»), у якому закликають до створення демократичної коаліції та засуджують ідею «неприродних політичних союзів». У листі, текст якого «чомусь» розповсюджує прес-служба БЮТ, сказано, що аксакали звертаються до Президента «з тривогою, викликаною наростанням напруженості в політичному житті держави та загрозою нової хвилі суспільних розчарувань і зневіри». «Результати минулих парламентських виборів чітко і однозначно закріпили незмінність суспільних настроїв: шлях України до демократії — незворотний, довіра до «революційних» подій 2004 року не підірвана. Суспільство почуло заклик своїх довірителів «Не зрадь Майдан!» і відгукнулося стократ, але поки що суспільство не знає, чи почули політики самі себе і голос пробудженого народу», — зазначають підписанти. Загалом у цьому документі багато красивих слів і зворотів (явно письменники постаралися) на кшталт «бити у всі дзвони совісті і залишків здорового глузду» (це підписанти листа змушені робити з огляду на реальні й кулуарні новини щодо принципів формування коаліції), «в природі не можна схрестити коня і трепетну лань, так само як поєднати ходу в протилежних напрямках» (явно натяк на ідею «широкої коаліції» з ПР) тощо. «Об'єднання Блоку Юлії Тимошенко, «Нашої України» та СПУ — це чесно. Все інше — оманливо і почасти аморально. Та й навіть Бог, до якого так апелюють політики у свої найгірші часи, любить трійцю. Природну. Заявлену заздалегідь у єдності, згоді та гармонії. Це стане гарантією, що наша держава посяде гідне місце у авангарді світової цивілізації», — переконані автори звернення. Серед яких, що цікаво, опинився і президент НАН України Борис Патон, який раніше був неодноразово помічений у палких симпатіях саме до «регіоналів» Януковича, голова Всеукраїнської музичної спілки Анатолій Авдієвський, який теж товариства «коней», що з «трепетними ланями» не схрещуються, раніше не цурався. Серед інших підписантів — Павло Мовчан, Борис Олійник, Євген Станкович, Лесь Танюк, Іван Дзюба, Микола Жулинський, Павло Загребельний, директор Інституту українознавства Ярослав Ісаєвич, голова Національної спілки художників Володимир Чепелик. Ну а письменникам і за сумісництвом нардепам від Блоку Тимошенко Вікторові Тарану та Володимирові Яворівському в цьому товаристві, як кажуть, бути сам Бог велів...