У середу легітимна Спілка письменників зібрала прес-конференцію. Журналістів було вкрай мало, камери жодної — дуже вже бутафорською виглядає ця драма на Банковій,2. Голова Київської організації НСПУ Анатолій Погрібний сказав, що жоден із секретарів Спілки письменників України не боїться позачергового з'їзду, на якому наполягає спілчанська «опозиція» на чолі із «нелегітимною головою» Наталею Околітенко, а нинішній голова Спілки Володимир Яворівський за всіх його недоліків отримав би на цьому з’їзді ще більше голосів, ніж на попередньому. Але потреби в такому з'їзді немає, принаймні до президентських виборів. У секретаріату є інформація, що в областях продовжується робота з «обробки» письменників на предмет бунту проти неугодного владі Яворівського і скликання позачергового письменницького з'їзду, а відповідальність за неї покладено на відділи культури облдержадміністрацій. Анатолій Погрібний повідомив, що секретаріат Спілки готує інформаційні бюлетені про стан справ у Спілці, майно, дебет-кредит, Будинки творчості, щоб розіслати їх кожному письменнику, а то нездорові настрої виникають у літераторів ще й через непоінформованість.

І скільки ж це років підряд з плаката на мене незворушно дивився Він — уважні сірі очі, ясне довге волосся, зібране у незвичну тоді для чоловіка «мальвінку», персні на пальцях, гітара в руках. Він виходив на сцену — відсторонений, загадковий, лицар Ланцелот у білій сорочці-апаш, добрий казкар, самодіяльний бард-інтелектуал з НДІ або рок-король. І сторазово вислуховувалися переливи нетутешнього високого голосу, і порівнювалися нові варіанти старих пісень. І вперто не хотілося помічати повторів — а тільки орнаментації творчого духу...

Вам цікаво, про що можуть розмовляти письменник із письменником? Отак, віч-на-віч, безпосередньо, без кривляння на загал. Нам цікаво, тому ми пішли на презентацію чергового проекту Тараса Прохаська «Інший формат», яка відбулася в Могилянці. В «Іншому форматі» Тарас не змушує своїх героїв грішити інцестом і кидатися з високих карпатських гір. Він приходить до них із диктофоном, парою-трійкою аудіокасет і бере інтерв'ю, тобто краще сказати просто слухає, бо інтерв'ю беруть журналісти, а Тарас виступив у ролі вуха, яке слухає. Або ж підслуховує — розмислювання вголос, спосіб проговорення, відчуття світу і власних моментів, про які думається. Тобто мета Прохаська — показати інший світ відомих і цікавих людей. За Тарасовим зізнанням, цей проект — матеріалізація його уявлень про те, чого бракує українському книжковому ринку. Тепер йому не те що не бракує, він навіть збагатився на чотири невеличкі буклетики, створені франківським письменником Тарасом Прохаськом і випущені франківським видавництвом «Лілея-НВ».