Україна розраховує увійти в європейську енергосистему як самостійний повноправний гравець, але чи вдасться їй це зробити за нинішньої політики владців, це ще питання «на засипку». Нагадаємо, на Бурштинській теплоелектростанції, що на Івано-Франківщині, починаючи з 2002 року здійснювався експеримент зі створення умов для синхронної роботи південно-західної частини енергосистеми України з енергосистемою Європи. Днями Київ отримав принципове «добро» на постійну роботу Бурштинського «енергоострова» в цьому режимі, повідомляється на сайті Мінпаливенерго. Таке рішення прийняло керівництво європейської структури, що відповідає за цю сферу — Об'єднання з координації та передачі електроенергії (UCTE). Ця подія, що відбулася днями у Києві за участю генерального секретаря UCTE пана Біала і міністра палива та енергетики Сергія Єрмілова, виходить далеко за рамки суто відомчих переговорів. За словами міністра, сторони домовилися здійснити проект, який дозволить якнайшвидше об'єднати енергосистеми України та Європи. Однак перш ніж це зробити, належить реформувати вітчизняну енергосистему, довівши її до норм та стандартів європейських країн, тобто поліпшити якість струму (йдеться про частоту), унеможливити його відключення, модернізувати ЛЕП тощо.
За цим стоїть чимало питань, які зачіпають не так технічний, як фінансовиий бік справи. Адже українська енергетика, як відомо, загрузла в шалених боргах: усі генеруючі компанії і підприємства ПЕК відчувають величезний тиск кредиторів, мають судові позови, проти них порушуються процедури банкрутства тощо. Однак Верховна Рада затягує розгляд Закону «Про мораторій на примусове стягнення коштів зі стратегічних підприємств ПЕК». На думку народного депутата Олександра Гудими, влада почала широкомасштабну тіньову приватизацію електрогенеруючих компаній. Він прогнозує ситуацію так: «Розпочалася процедура банкрутства «Дніпроенерго», наступний на черзі «Центренерго». Схоже, що до президентських виборів тіньову приватизацію української електрогенерації має бути завершено».
Водночас позавчора з Москви пролунала заява, яку зробив глава РАТ «ЄЕС Росії» Анатолій Чубайс, виступаючи перед студентами Казанського енергетичного університету. За його словами, «ЄЕС Росії» «візьме своє в електроенергетиці України, одержить свою частину, незважаючи на протести опозиції, що підтримуються міністром енергетики України (Сергієм Єрміловим)». Учора ж інтернет-видання for-ua.com із посиланням на російську ділову газету «Ведомости» повідомило, що РАТ «ЄЕС Росії» днями завершило купівлю пакетів акцій п'яти обласних енергопостачальних компаний України, продавцями яких виступили структури бізнесмена Костянтина Григоришина. «Ведомости», у свою чергу, вказують на джерела, наближені до ради директорів енергохолдингу. За інформацією газети, РАТ придбало пакети акцій Чернігівобленерго, Львівобленерго, Полтаваобленерго, Прикарпаттяобленерго та Сумиобленерго (кожний пакет у розмірі приблизно 40 відсотків статутного фонду компанії). Сума операції, як пишуть «Ведомости», становить 100 мільйонів доларів. Проте у представництві «ЄЕС Росії» агентству «Інтерфакс-Україна» повідомили, що не можуть ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію. Керівник прес-служби РАТ Тетяна Міляєва зазначила «Ведомостям», що «роботу стосовно придбання українських активів здійснюють». «Але про її результати буде оголошено тільки після зустрічі голови правління енергохолдингу (Анатолія Чубайса) з Президентом України Леонідом Кучмою». (Візит пана Чубайса до Києва на цьому тижні відклали через хворобу Президента.)
То хто ж кого переграє у цій ситуації? За підсумками зустрічі з делегацією UCTE, Україна погодилася взяти участь у робочій групі, що розглядатиме питання приєднання до енергооб'єднання UCTE інших країн СНД. Реалізація цих проектів має відбуватися паралельно з об'єднанням української енергосистеми з UCTE. Сторони відзначили, що на глобальне дослідження проекту з приєднання всієї енергосистеми країн СНД та складання взаємопогодженого каталогу вимог необхідно не менше трьох років. Зрозуміло, насамперед йдеться про енергетичну потугу Росії.
Як бачимо, повторюється звична картина: європейський вектор України співіснує з домовленостями у цій же сфері, досягнутими з Росією. Сьогодні є чинною угода, підписана президентами України і Росії 12 листопада 2001 року в Дніпропетровську, в якій зафіксовано готовність сторін до синхронізації енергосистем обох країн. Нині енергосистема України працює в паралельному режимі з єдиною енергосистемою Росії. При цьому РАТ «ЄЕС Росії» активно здійснює проект спільного постачання російської та української електроенергії до Молдови. Отже РАТ наполегливо використовує можливості України як країни-транзитера. А за амбітних проектів щодо придбання українських обленерго, а тим паче за умов реалізації ЄЕП, наступальність енергетичної політики північного сусіда може відчутно позначитися на економіці України.