З Дніпропетровським національним університетом іншим вузам обласного центру за масштабами не зрівнятися й близько. Відразу 103 споруди нараховується у навчальному закладі. Особливо ж тут пишаються своїм містечком, що розташувалося через парк та яр, убік від проспекту Гагаріна. Навчальні корпуси, військова кафедра, Палац спорту, наукова бібліотека, гуртожитки — усіх тамтешніх об'єктів вузу і не перерахувати. Однак останнім часом цей предмет гордості університету все частіше став виблискувати хижим оскалом хуліганів, які затемнені місця облюбували для пограбування студентів та викладачів. Минулої зими такі випадки траплялися мало не щодня. Одного разу не зупинилися і перед 70-річною жінкою-професором, вдаривши нещасну чимось по голові, після чого вона провела місяць на лікарняному ліжку.
Але навіть на цьому тлі інцидент, що стався з п'ятикурсником фізичного факультету вузу Євгеном Козирєвим, сколихнув усе місто. Студент увечері повертався додому з гуртожитку від однокурсників, з якими разом готувався до іспитів. Поруч з рідним навчальним корпусом перед ним виросли двоє незнайомців з явно недобрими намірами. Женя виявився не з лякливих — одного з хуліганів він відштовхнув, а іншого і взагалі вперіщив межи очі, поспішивши від біди подалі. Однак втекти не вдалося — наздогнавши хлопця, незнайомці вже не церемонилися. Один з них оглушив студента ударом по голові, а інший ударив ножем убік. Отямившись, Женя виявив, що ніж зловмисників до життєво важливих органів не дістав, — лезо вцілило прямісінько у залікову книжку та сталевий п'ятачок дискети, що були у боковій кишені. Отож своїм дивовижним спасінням тепер завдячує не лише Богові, а й цьому традиційному атрибуту студентського життя.
Шкода тільки, що зловмисників досі не виявлено. Щоправда, територія університетського містечка відтепер постійно охороняється оперативним патрулем iз 4-5 осіб.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
