І в очах приємно троїться...

      Позавчора під вечір лідери Блоку Юлії Тимошенко, «Нашої України» та Соціалістичної партії підписали протокол щодо процедури формування парламентсько-урядової коаліції. Це перший документ, погоджений усіма сторонами в новому для них статусі — переможців виборів-2006. Протокол, скріплений підписами Юлії Тимошенко, Романа Безсмертного та Олександра Мороза, передбачає таке: більшість у ВР має складатися лише з цих трьох сил, хай і називатиметься не «помаранчевою» (до чого вже всі звикли), а нейтрально — «демократичною» (на цьому наполягали передусім «рожеві» соціалісти). На короткому брифінгу після підписання документа в парламенті Тимошенко кілька разів наголосила на тому, що йдеться винятково про «трійку». «Ніяких інших четвертих-п'ятих кутів до цієї коаліції не приєднається», — запевнила лідерка БЮТ. Того вечора вона мала всі підстави сяяти від щастя...

      Підписання протоколу було заплановане на п'яту годину вечора. В одному з коридорів Верховної Ради, що біля кінозали, журналісти зібралися завчасно. Їм довелося чекати означеної в анонсах події майже дві години. В цей час за стіною проходили переговори. Виявилося, що досі не усунуті розбіжності щодо деяких деталей коаліційного протоколу.

      Джерело, наближене до переговорників від «Нашої України», розповіло «УМ», що напередодні, в середу, протокол було погоджено. Однак наступного дня Юлія Тимошенко почала вимагати, щоб у цей попередній і радше декларативний документ було внесено пункт про її прем'єрство. Переговори довелося поновити.

      Пересвідчитись у правдивості цієї інформації можна було в один спосіб: порівняти текст протоколу, поширений напередодні, і той, який було підписано. (До слова, право читати протокол надали Юлії Тимошенко, вона ж і сіла в центральне крісло кінозали, між Безсмертним і Морозом). Виявилося, що за дві години документ «розрісся» лише на один пункт, ну й ще кілька слів. Зате цей пункт є вельми важливим. Зачитуючи протокол, Юлія Володимирівна саме на ньому зробила наголос і трішки підвищила тон: «Угода про Коаліцію готується на основі принципів, передбачених у проекті Меморандуму про створення Коаліції демократичних сил».

      Саме в посиланні на проект цього меморандуму — до речі, так і не підписаного трьома сторонами — Юлія Тимошенко бачить перший формально-офіційний крок до керівництва урядом. Про це свідчать і її слова у відповідь на запитання щодо прем'єрства: «Пунктом шостим протоколу є дуже чітке посилання на принципи, оприлюднені в меморандумі, який був узгоджений між нами і мусив бути підписаний 26 березня».

      Нагадаємо, що йдеться про той меморандум, з яким «помаранчеві» сили «носилися» напередодні виборів. Вони хотіли підписати протокол іще до голосування, однак із цієї ідеї нічого не вийшло. У кожної партії залишилися власні варіанти угоди, а БЮТівську Тимошенко підписала в односторонньому порядку. Зате в кожній із трьох пропонованих домовленостей фігурував пункт, щодо якого майже не виникало суперечок. Саме він є найбільш важливим для Тимошенко: кандидатуру Прем'єр-міністра пропонує той учасник коаліції, якому на виборах вдалося набрати найбільшу кількість голосів. А таким є БЮТ. Тож можна сказати, що на переговорах Тимошенко домоглася свого, принаймні почасти. І зовсім не дивно, що створення коаліції вона назвала «перемогою нашої країни», додавши, що «перемога України є і моєю особистою перемогою».

      Якщо з прем'єрством туманність розвіялася хоча б на дещицю, то за пазлами програмних засад цілісного малюнку наразі не видно. БЮТ, «НУ» і СПУ домовилися, що структура коаліційної угоди складатиметься з трьох розділів: власне програмних засад, регламенту діяльності коаліції та — найцікавішого й найпроблемнішого — розподілу сфер відповідальності між учасниками коаліції, тобто кадрового питання. Перед затвердженням Кабінету Міністрів коаліція зобов'язалася схвалити у Верховній Раді проект засад внутрішньої та зовнішньої політики держави. При цьому, як уже згадувалося, угода буде грунтуватися на проекті меморандуму.

      І якраз у цьому пункті починається одна з найскладніших сцен нашої політичної драми. Справді, всі учасники де-факто погодилися щодо процедури висування Прем'єра. Але ж програмні та ідеологічні засади в цих проектах де в чому суттєво відрізнялися. І який із проектів меморандуму брати за основу в цьому випадку?

      «Попереду нас чекають серйозні, змістовні дискусії над програмною діяльністю коаліції, — висловився на цю тему Роман Безсмертний, — над засадами внутрішньої та зовнішньої політики, над програмою діяльності уряду, особливу увагу, очевидно, приверне регламент діяльності коаліції. Всі очікують і на третю частину нашої угоди, яка передбачає розподіл і принципи розподілу сфер відповідальності між учасниками коаліції. Але ми впевнені, що робота завершиться успішно».

* * *

      Як уже згадувалося, Тимошенко кілька разів під час брифінгу повторила тезу про те, що коаліція буде закритою і складатиметься винятково з трьох політичних сил. Із цього приводу варто навести слова Безсмертного, який натякнув на те, що подібний «троїстий союз» був очевидним від початку, і про союз із Партією регіонів не йдеться. «Сьогодні ми перегорнули спільними зусиллями чергову сторінку правди і неправди, яка пов'язана зі створенням коаліції, — зазначив голова ради «НУ». — Караван рухається, він іде до остаточної формалізації створення коаліції... На сьогодні можна говорити про впевненість, що в парламенті буде створена коаліція демократичних сил у складі БЮТ, СПУ і «НУ».

      Ба більше, тепер черга атакувати перейшла до «Нашої України». Вчора прес-служба «НУ» закинула Юлії Тимошенко те, в чому остання досі підозрювала «нашоукраїнців»: «Наша Україна» посоромила БЮТ за те, що в регіонах цей блок іноді йде на коаліції з «біло-блакитною» опозицією, із «силами, які є уособленням минулої влади». Відтак «НУ» закликала керівництво БЮТ «скасувати домовленості в місцевих радах із нашими принциповими політичними опонентами, зокрема Партією регіонів, і не допускати їх у майбутньому».

* * *

      Тепер протокол, скріплений лідерами, мають обговорити в кожній із партій. Адже документ передбачає, що він «вступає в силу з моменту його схвалення керівними органами сторін».