Брухт кольорового металу в Україні почали збирати з давніх-давен, у цьому ще раз переконалися археологи. Досліджуючи чергову ділянку, відведену під будівництво в охоронній зоні Чернігова на вулиці Гетьмана Полуботка, вони натрапили на залишки садиби кінця ХІІ—початку ХІІІ століть, мешканці якої займалися ювелірним виробництвом. За словами наукового співробітника охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України Олени Черненко, про ремесла людей, які мешкали у розкопаній садибі, свідчать, перш за все, понад чотири кілограми заготовок для ливарного виробництва — шматки порізаного для переплавлення бронзового посуду та ювелірні терези.
Подібного, як сказали б сьогодні, «пункту прийому кольорових металів» у місті ще не знаходили. Як говорять історики, власного виробництва бронзи на той час на Русі не було, тож цей кольоровий метал їм доводилося заготовляти самотужки, як правило, із бронзового посуду, завезеного з інших країв. Загальна ж кількість знахідок у цьому місці — близько 600. Це замки, ключі, серп, уламки керамічного посуду, уламки скляних браслетів.
Житло ювеліра в районі давньоруського посаду Чернігова непогано збереглося, його якимось чином обминули забудови більш пізніх часів. Садиба давньоруських ювелірів складалася з кількох будівель — житлових та виробничих. Житло мало вигляд напівземлянки з глинобитною піччю. Увагу археологів привернула саме ця піч, яка досить непогано збереглася. Дослідивши знахідку, археологи з'ясували, що при її спорудженні були використані будівельні матеріали (плитка для підлоги), взяті, ймовірно, під час перебудови розташованої неподалік П'ятницької церкви. Як зазначила Олена Черненко,випадки, коли матеріали з монументальних споруд місцеві жителі використовували у власних цілях, досить рідкісні.
На думку археологів, досліджена садиба не була ні зруйнована, ні покинута її мешканцями поспіхом, оскільки ні ювелірних виробів, ні засобів їхнього виробництва — формочок, матриць — на місці розкопок не знайшли. Знайдена майстерня збігається у часі з татаро-монгольською навалою, тож не виключено, що господар міг завбачливо покинути місто, забравши з собою все цінне.
Археологічні знахідки передані в Історико-архітектурний заповідник «Чернігів стародавній» та в Чернігівський історичний музей ім. В. Тарновського. Деякі з них можна буде побачити під час виставки знахідок останнього археологічного сезону на Чернігівщині, яка має відкритися в музеї сьогоднi.