Усі винні, але не «біло-сині»

      За рік із хвостиком керування Донеччиною Вадима Чупруна «звільняли» з посади багато разів. Більше свого часу «йшли» тільки його попередника Віктора Януковича, який, попри всі розмови про відставку, просидів у керівному кріслі ОДА цілу п'ятирічку. Утім подібний стаж Чупруну вже не загрожує — в ході засідання Кабміну стало відомо про написану ним заяву на звільнення.

      Прихід Вадима Чупруна у лютому 2005 року на тутешній владний олімп виявився для декого дуже несподіваним. Хоча своя логіка в цьому призначенні таки була. За тодішніх умов для специфічної Донеччини кандидатура Чупруна, схоже, була найбільш підходящою. По-перше, він свого часу пройшов тут майже всі керівні щаблі й добре обізнаний із областю та її кадрами. По-друге, мало значення й тривале перебування Чупруна за межами області та України. Однак дипломатична робота в Туркменії таки дуже позначилася на світогляді новопризначеного керівника області. Зокрема, вже на першій зустрічі з журналістами «губернатор» дуже щиро обурювався на окремі закиди щодо існуючих порядків у країні Туркменбаші.

      Щодо наведення порядку в регіоні, то новий голова тоді на словах порівнював ситуацію, приміром, у малих населених пунктах із «кам'яним віком» і емоційно дивувався, як можна було до такого дійти. Однак щодо діла, то Вадим Чупрун нітрохи не поспішав позбавлятися керівних кадрів, причетних до виникнення згаданої ситуації. За його ж словами, він не мав наміру «рубати з плеча», а тому серед заступників глави облдержадміністрації залишилися працювати керівники, приведені сюди ще Януковичем та іншим чільним «регіоналом» Близнюком.

      Проте «кадрова проблема» — півбіди. Згодом з'ясувалося, що очолювана Чупруном Донеччина почала помітно буксувати щодо економічного розвитку. Про якийсь розвиток навіть не йшлося, бо спостерігався спад виробництва, зростання заборгованості тощо. Звісно, тому були й об'єктивні причини, однак про безпорадність за цих умов голови ОДА вже навіть не натякали, а почали казати вголос.

      Щоправда, не всі. І перед виборами, і після, дорікаючи столичній владі, яка буцімто «занапастила» Донеччину, керівники обласного осередку Партії регіонів завжди підкреслювали, що вини Вадима Чупруна тут немає. А хто винен? У Донецьку в цьому намагаються переконати навіть дошкільня — винні в столиці, де, мовляв, дуже й дуже упереджено ставляться до регіону. І головною причиною невиконання плану надходжень до бюджету вважають надмірне завищення такого плану. (План надходжень до бюджету за І квартал, за інформацією управління економіки Донецької ОДА, виконано на 75 відсотків. «Мінус» до запланованих 1,9 млрд. гривень становить 362 млн.).

      Немає найменшого сумніву, що відставку Вадима Чупруна, яку тут давно вважали справою часу, тепер в області називатимуть суто «політичною». Мовляв, це «розплата» Києва за те, що тутешні «помаранчеві» на недавніх виборах сіли в калюжу. А щодо кандидатури наступного голови облдержадміністрації, то ним, вважають «донецькі», повинен бути, звісно, тільки представник «біло-синіх» переможців виборів. Хоча, їй-бо, саме представники цієї сили і раніше, й тепер займають панівне становище в органах обласної влади. І при цьому списують буксування економіки та шкутильгання фінансової дисципліни на «помаранчевих», яких тут удень зі свічкою не знайдеш.