Наша «орбіта»

12.04.2006
Наша «орбіта»

Українсько-росiйська ракета «Зенiт-3SL» — на старт! (Фото Укрінформ.)

5 із 55 запусків зробили українські ракети

      Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків».

      Українські фахівці у галузі космосу мають чимало планів, і в цьому (принаймні ідеологічно) їх підтримує влада. «Ми маємо кілька важливих доручень Президента України. Я сказав би, що нинішня влада розглядає космічну галузь як одну із пріоритетних, — каже Олег Павлович. — По-перше, ми повинні переглянути майбутню космічну діяльність України. І ми це зробили. Зараз у Кабінеті Міністрів знаходиться концепція загальнодержавної космічної Програми, яка розрахована на 2007—2011 роки. При Президентові України створена Комісія із питань космічної діяльності, яку очолює Прем'єр-міністр України, секретар РНБО — його заступник. Важливі питання (такі, як розвиток космічної галузі на наступні 15 років) будуть розглянуті на Комісії вже найближчим часом».

Нас чекає Бразилія та Єгипет... І Євпаторія

      Тим часом фахівці мають чимало конкретних проектів. «По-перше, ми готуємо новий проект «Циклон-4», який передбачає запуски модернізованого українського носія з бразильського космодрому в Алькантарі. В Україні роботи з модернізації цього ракетоносія вже йдуть повним ходом, уряд залучив для цього кредитні ресурси, — розповідає Олег Федоров. — Крім того, у 2007 році ми маємо підготувати запуск космічного апарата для дослідження Землі «Січ-2». Як відомо, «Січ-1М» був не дуже вдалий, і ми одержали не всю інформацію, на яку сподівалися. Тому це дуже відповідальний крок. Планується також запуск подібного апарата для Єгипту — це комерційне замовлення для нашого ДКБ Південне. Ми продовжуємо працювати і з Російською Федерацією. Нещодавно, наприклад, підготували угоду про співпрацю, яка передбачає здійснення низки важливих проектів. Зокрема, здійснення українсько-російських експериментів на російському сегменті Міжнародної космічної станції. Передбачається також участь у великому астрофізичному проекті «Радіоастрон». До нього залучаються наші антени у космічному центрі в Євпаторії».

«Галілео» допоможе нашим літакам

      У майбутньому планується суттєве поглиблення співпраці з європейськими країнами. До речі, одне із важливих завдань на наступні роки для нас — це участь України у масштабних космічних проектах. Перші кроки ми вже робимо. Так, цьогоріч долучилися до європейського проекту «Галілео», вже підписали відповідну міжурядову угоду. Як пояснює Олег Федоров, цей проект стосується передовсім навігації, і є він комерційним. «Проект полягає у запуску на орбіту 24 супутників, які дозволяють визначати координати рухомих і нерухомих об'єктів на Землі з великою точністю, — розповідає Олег Павлович. — Це одне із найважливіших досягнень космічних технологій. І дуже велика справа, особливо для повітряних суден, оскільки з цим безпосередньо пов'язана безпека перевезень, можливість прокладання нових транспортних шляхів через Україну. Ми здатні виготовляти та застосовувати в проекті наземні станції, які корегують координати. Наразі потрібні дуже конкретні кроки від наших авіаторів — тобто від Міністерства транспорту та зв'язку».

      Щодо інших європейських проектів, таких як, наприклад, Проект глобального моніторингу в інтересах безпеки та охорони довкілля GMES. «Ми вже почали розробляти український сегмент цієї системи, — каже Олег Павлович. — Полягає цей проект у використанні аерокосмічної інформації для різних потреб — від природокористування до сільського господарства та контролю над катастрофами. Ми вже направили європейцям свої пропозиції з цього приводу, а також низку наукових проектів».

В Україні незабаром буде супутникове телебачення?

      Серед важливих справ для вітчизняних «космічних» фахівців — створення української системи спостереження за Землею. В новій програмі заплановано використання українських малих космічних апаратів (СІЧ) для спостереження поверхні Землі у різних діапазонах довжин хвиль.

      Ще є один амбітний план, далекосяжна перспектива, схвально щодо якої виступив Президент України — це створення українського телекомунікаційного супутника. Відтак у нас може незабаром з'явитися супутникове радіомовлення та телебачення. Але тут йде ще попередня робота — має бути створений проект  такої системи і відповідний план. Це теж справа зв'язківців. Коли такий план буде створено, космічна галузь буде готова виготовити та запустити супутник зв'язку».

      Як бачимо, українцям є чим пишатися. «Ми визнані, ми маємо такий потенціал, який дозволяє Україні входити у перші шість-сім країн світу, які володіють космічними технологіями, — каже Олег Федоров. — Ми вміємо виготовляти, запускати ракети та космічні апарати, управляти ними та використовувати космічні дані. Такий цикл обумовлює визнання України як космічної держави».

  • Зоряний транзит 2014-го

    Прогноз щодо загострення військових дій на південних, близьких до моря, українських територіях («УМ» № 107 за 25 липня ц.р.), на жаль, реалізувався. Чим провокуються необачні державні рішення і що допомагає їх уникати? За якими правилами розгортатимуться події в Україні надалі? Про це наша наступна розмова з астрологом Ярославою Сидоренко. >>

  • Космічна нерухомість

    Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень. >>

  • Дві Кореї об’єднаються у космосі

    Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру». >>

  • Павло Попович: У космосі співав «Дивлюсь я на небо...»

    Перший українець, який бачив Землю з висоти космічного польоту, радянський космонавт №4, добрий знайомий Гагаріна, Титова, конструктора Корольова розповів «УМ» про те, які випробування очікували на космонавтів на Землі та у космосі, та існування інопланетян, скільки зробили українці для розвитку світового авіа- та ракетобудування. >>

  • Галактики — не в прольоті

    У 1961 році, 12 квітня, увесь Радянський Союз нервував — у космос відрядили першого космонавта Юрія Гагаріна. Він сказав «Поїхали!» — і полетів. Відтоді цей день — професійне свято для людей, причетних до космічної галузі. >>

  • Дещо про «космічних» українців

    Так уже традиційно склалося: чимало хорошого, видатного й загальновизнаного у світі створив радянський народ. Не українці чи білоруси, не вірмени чи грузини — або «видатні російські», або «радянські» вчені. Ми й досі забуваємо, що всі «радянські діячі» мали свою батьківщину й «конкретну» національність, чимало з них народилося і працювало в Україні, вони прославили нашу державу. Українські фахівці чимало зробили, зокрема і для космічної галузі. Отож кілька фактів із космічних досягнень і внесків наших земляків. >>