Про резонансний замах на голову наглядової ради компанії «Славутич-капітал» Геннадія Корбана, що стався за тиждень до виборів, «УМ» детально повідомляла. Нагадаємо, що постраждав лише охоронець бізнесмена і кандидата в депутати облради за списком блоку «Наша Україна», а сам пан Корбан лишився неушкодженим. Проте пристрасті довкола цього НП не вщухають. Насамперед з огляду на значимість постаті Геннадія Корбана, більшою або меншою мірою причетного буквально до всіх корпоративних конфліктів як на теренах Дніпропетровщини, так і за її межами. Це війни за Південний та Центральний гірничо-збагачувальний комбінати в Кривому Розі, Нікопольський завод феросплавів, металургійний завод імені Петровського у Дніпропетровську, «Дніпроспецсталь» у Запоріжжі, «Зорю-Машпроект» у Миколаєві, низку обленерго та інші об'єкти.
У Дніпропетровську Корбан мав досить стійку «помаранчеву» репутацію — багато хто пам'ятає, як під час минулих президентських виборів, коли ще не було відомо, на чий бік схиляться терези, він одним iз перших на мансарді офісу вивісив жовтогарячий стяг. Як інвестор та засновник компанії «Славутич-реєстратор» Корбан контактував мало не з усіма промислово-фінансовими групами, зацікавленими у встановленні контролю над «ласими шматочками». І в деяких корпоративних війнах зіграв роль, без перебільшення, ключову. Зокрема, конфліктував iз колишнім «губернатором» Дніпропетровщини Володимиром Яцубою через спроби продати Центральний ринок «Озерка» російському бізнесмену Максиму Курочкіну ( відомого у кримінальному світі як Макс Бєшєнний). І в остаточній реприватизації Нікопольського заводу феросплавів роль Корбана була далеко не останньою. Сама ж інвестиційна компанія «Славутич-капітал», яку пов'язують iз Геннадієм Олеговичем, протягом останнього десятиліття зуміла сконцентрувати різні за величиною пакети підприємств регіону та України.
Після гучного замаху Корбан в ефірі місцевої телекомпанії «Приват ТВ» заявив, що його смерті могли хотіти люди, для яких професійна діяльність бізнесмена становила загрозу. Серед таких недоброзичливців назвав і прокурора області Володимира Шубу, котрий нібито мав мотиви для помсти. До речі, на користь такої версії висловився і відомий діяч Комуністичної партії Георгій Крючков. Певна річ, прокуратура Дніпропетровщини відреагувала найсерйозніше. За кілька днів після цього Шуба звернувся до Генпрокурора з рапортом про проведення перевірки вищезгаданої заяви Корбана у засобах масової інформації. Того ж дня до Дніпропетровська було направлено групу працівників цього відомства. Після перевірки вони засвідчили, що інформація про причетність Володимира Шуби до тяжкого злочину не підтвердилася. Та й сам Корбан з відповідною заявою до правоохоронних органів не звертався.
Отож тепер, після виборів, Володимир Шуба звернувся до Бабушкінського райсуду з позовом до Геннадія Олеговича про захист честі, гідності та ділової репутації. Він просить поширені відомості визнати недійсними та стягнути з бізнесмена моральну шкоду у розмірі 50 тисяч гривень, яку просить перерахувати на рахунки вказаних ним шкіл-інтернатів. Гучний замах зробив вельми цікавий поворот: очікуваний судовий розгляд позову Шуби може пролити світло на багато обставин.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
